Телебачення спрацювало на загальнонаціональну справу разом із Президентом

27.11.2007

Слід визнати, що зусилля Президента Віктора Ющенка, спрямовані на пробудження в українців історичної пам’яті на ґрунті визнання Голодомору­33 геноцидом українського народу, приносять свої плоди. За даними соціологів, щороку більшає людей, які поділяють таку думку щодо навмисного винищення українців як нації.

Неабияк прислужилися в цій справі й провідні вітчизняні телеканали, котрі в суботу демонстрували програми й фільми відповідного змісту (особливо варто відзначити НТН), пускали біжучі стрічки про день загальнонаціональної скорботи, а то й «запалювали» в кутку екрана жалобну свічку.

Однак, за загальним визнанням, найпродуктивнішою виявилася програма «Свобода з Савіком Шустером» на телеканалі «Інтер». «Це був той рідкісний випадок, коли канал був корисним для суспільства, держави й історії без жодних рейтингових втрат для себе», — відзначає оглядач сайту «Телекритика» Отар Довженко. У студії зібралися провідні українські політики на чолі з Президентом Віктором Ющенком, журналісти, люди, що пережили Великий голод. По суті, лише комуніст Гмиря йшов «проти течії», тоді як навіть «регіонал» Чорновіл зустрів загальне схвалення й визнав помилку своєї партії щодо ставлення до Голодомору.

Віктор Ющенко, серед іншого, розповів: «Першим моїм учителем була моя бабуня Катя, яка говорила про голод, але ніколи не називала, хто це робив у селі. Вона називала, як вони з нагайками їздили вночі, стукали під вікна, як вони вибирали зерно, квасолю, з колисок пшоно як забирали. Вона не назвала мені жодної людини. І просила, щоб я не казав ні батькові, ні матері... А мама якось каже: «Я тобі одну історію розкажу. Іду я в школу, а там Ваня Токмань лежить, мій соратник по класу». Мама з 18го року була. Він до школи не дійшов. Ліг під глинищем. Вона повертається назад зі школи — він уже мертвий. Іде на другий день до школи — його вже хтось відштовхнув у глинище. Через десять днів глинище обвалилося, і ця людина до цього часу погребена цією глиною... Ми мали велике село: в нас було сім тисяч населення. Після голоду нас залишилося чотири тисячі...»

Перед початком програми 51% присутніх у студії «Інтеру» проголосували проти запровадження кримінальної відповідальності за заперечення факту Голодомору в Україні. Після таких проникливих розповідей «проти » були вже тільки 15% опитаних.

У ці дні Віктор Ющенко також опублікував свою статтю під назвою «Голодомор» в «Уолл­стріт джорнел».

  • «Устина могила»

    На Черкащині неподалік села Новоселиця Чигиринського району виявлено розритий скіфський курган «Устина могила». «Ми виявили це випадково, коли вибралися на тамтешню висоту, звідки як на долоні відкривається неймовірної краси місцина. >>

  • Легіон січовиків

    У найстарішому столичному кінотеатрі «Жовтень» днями презентували документально-ігровий фільм режисера Тараса Химича «Легіон. Хроніка Української галицької армії 1918-1919». Фільм створений командою львівської студії Invert pictures. >>

  • Поховали Гію

    Вчора, 22 березня, було поховано тіло відомого українського журналіста, редактора iнтернет-видання «Українська правда» Георгія Гонгадзе. Зайве нагадувати, ким був Георгій і чим стала для України його смерть, а точніше, ті обставини, котрі супроводжували його викрадення та вбивство у 2000 році. >>

  • «Афганська» родина без Олега

    «...Ми, учасники бойових дій воїни-«афганці», підемо з Майдану, якщо побачимо, що нормально запрацює уряд, економіка держави оживе, політики почнуть виконувати свої обіцянки; побачимо, що люстрація посадовців проводиться, відбувається очищення від кримінальних елементів у владі, та й просто на вулицях», — говорив у інтерв’ю Олег Міхнюк 22 лютого 2014 року, яке згодом увійшло у книгу Валентини Розуменко «Майдан... >>

  • Криваве Вогнехреще

    Два роки тому в Києві відбулися події, які увійшли в історію як «криваве Водохреще» або «Вогнехреще». Тоді на Народному вічі в центрі столиці зібралося кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили своє обурення ухваленими напередодні диктаторськими законами. >>