«Устина могила»

На Черкащині неподалік села Новоселиця Чигиринського району виявлено розритий скіфський курган «Устина могила». «Ми виявили це випадково, коли вибралися на тамтешню висоту, звідки як на долоні відкривається неймовірної краси місцина. З висоти пташиного польоту видко річку Тясмин, а в гарну погоду — навіть річку Дніпро», — розповідає «Україні молодій» кандидат історичних наук, краєзнавець Назар Лавріненко. І додає, що в розриту в кургані яму глибиною до 9 метрів трохи не впала дитина, котра була у групі подорожувальникiв.

Саме Назар Лавріненко забив на сполох і підняв на ноги істориків, археологів, громадських активістів та небайдужих до минулого України черкащан. Сформувавши групу та взявши необхідне обладнання, вже наступного дня вони виїхали на місце події.

«З археологами спустилися у розриту шахту кургану й обстежили її. Виявили в ній бокові ходи та обвали», — веде далі Назар. Він переконаний, то було організоване й навмисне пограбування, котре зруйнувало таку пам’ятку археології, якою є скіфський курган «Устина могила», донедавна ще цілісний і непорушний.

Що звідти винесли, наголошує пан Лавріненко, достеменно невідомо. Адже ґрунт iз кургану вивезли, певно, пояснює, аби вже на місці просівати його та вишукувати у ньому цінності з минулого. Але те, що вони в кургані були, у цьому він твердо переконаний. «Загалом на Черкащині тисячі курганів. Такі комплекси поховань тягнуться, зокрема, і вздовж річки Тясмин, від самого Чигирина і до села Медведівка. І про все це добре знають чорні археологи», — каже Назар Лавріненко.

За його словами, чорні археологи — це без перебільшення організовані злочинні групи, вони озброєні, мають дороге сучасне обладнання, котре сканує землю, колесну техніку, нерідко співпрацюють iз колишніми нечесними на руку археологами і роблять свою чорну справу нахабно i безкарно. І таких груп в Україні працюють десятки. У пограбуваннi «Устиної могили», наголошує, видко чіткий почерк однієї з таких груп. Після себе вони нерідко залишають копи у зріст людини і шириною 7 на 8 метрів. Це лихо, підкреслює пан Назар, державного масштабу, не менше, ніж те, що є нині з копачами бурштину. Бо чорні археологи грабують історію України, котра могла б служити не одному поколінню українців.

«Писемна історія нашої держави значно менша від тієї, що зберігається під пластами ґрунту. Це неписана бібліотека нашої минувшини. І вона повинна залишатися в Україні», — вважає Назар Лавріненко. І наводить такий приклад — біля скіфського кургану «Устина могила», який у народі називають iще «Маяком» (відповідно до маяка, який колись стояв поруч), у давні часи був монастир. Саме на місці того монастиря, пригадує, у 2009 році було знайдено дві печаті Богдана Хмельницького — державну та військову.

«Я відшукав тих чоловіків, котрі відкопали ці печаті. Як вдалося з’ясувати, печаті було продано у приватну колекцію. Державна пішла за 2500 доларів, а військова — за 120 тисяч гривень», — говорить пан Назар. І уточнює: нині ці печаті оцінюють у мільйони доларів. Це святині українського народу, але йому вони вже не належать. І в цьому велика трагедія, що такі речі потрапляють не у скарбницю держави, а на чорний ринок. А чому потрапляють? Бо є попит на такі речі. А попит цей формують можновладці, котрі на награбовані у держави кошти скуповують археологічні скарби, по суті, привласнюючи історію.

У випадку з курганом «Устина могила» було викликано поліцію, СБУ, було проведено слідчі дії, прозвучала обіцянка порушити кримінальне провадження. Але чи знайдуть чорних археологів — це велике питання. До речі, підсумовує пан Лавріненко, пограбування «Устиної могили» на Черкащині — це не поодинокий випадок. Виявлено, що за останні два роки так само було розграбовано три могили в Чорнобаївському районі, по одній — у Смілянському та Чигиринському, ще п’ять виявлено днями, поки що триває їх обстеження.