З Янголом на серці

27.11.2007
З Янголом на серці

Скорботний янгол нагадуватиме про жертви Голодомору. (Укрінформ.)

 

Хрест усередині символічного серця, яке крилами огортає Янгол — такий образ у граніті уособлює трагедію Голодомору українського народу 1932—33 років на теренах Одещини. У церемонії відкриття скорботного обеліска, що увінчує меморіальний комплекс у райцентрі Комінтернівське, у суботу ввечері взяли участь тисячі мешканців сільських районів Одещини. Біля його підніжжя лягли квіти і вінки від нащадків замучених голодом українських селян.

Як заявив секретар РНБО України Іван Плющ, який відкрив скорботну церемонію, у Другій світовій війні «наш народ втратив 5 мільйонів життів, а в мирний час більшовицький режим замучив голодом на території України понад 8 мільйонів людей. Я дуже шкодую, що ми так запізнилися з тим, аби повернути співвітчизникам пам’ять про жертви нечуваного геноциду. Бо ще в 1993 році представники нашої діаспори у США передали мені як тодішньому Голові Верховної Ради України пакет документів і матеріалів, які засвідчували, що в 193233 роках в Україні був не просто голод, а організоване владою знищення української нації».

З архівів НКВС тепер знаємо, продовжив промовець, що Голодомор спричинила зовсім не посуха, як продовжують твердити комуністи, а цілеспрямовано політика Кремля на знищення українського народу. Статистика тих років свідчить, що істотної різниці у врожайності зернових не було: в 1929 році 9центнерний врожай з гектара, у 1930 — 10 ц/га, у 1931 — 8 ц/га, у 1932 — 7 ц/га. Маємо й такий красномовний факт: після 1933 року у виморені голодом українські села Москва завозила сотнями ешелонів людей з інших республік колишнього СРСР, передусім із Росії. «Лише на територію Дніпропетровщини, де внаслідок геноциду загублено найбільше населення, централізовано доставлено 90 ешелонів переселенців із центральних областей Росії», — наголосив оратор, подякувавши голові Комінтернівської райдержадміністрації Людмилі Прокопечко, її однодумцям та меценатам за створення меморіального комплексу. Це дуже важливо, що увічнено їхню пам’ять у граніті, «бо поки виходить так, що пам’ятник Катерині II поставили, а мільйонам убієнних голодом не можемо».

На мітингу також виступив в. о. голови Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк, який сприяв зведенню обласного Меморіалу пам’яті, голова облради Микола Скорик, у родині котрого протягом 1932—33 років загинули голодною смертю восьмеро з дев’яти осіб, голова райдержадміністрації Людмила Прокопечко та інші.

Учасники мітингу­реквієму виклали з десятків запалених свічок символічний Хрест пам’яті жертв більшовицього режиму на території меморіального комплексу.

Скорботний мітингреквієм відбувся також на Соборній площі Одеси, а велелюдні акції «Запали свічку!» відбулися у більшості районів Одещини. В райцентрах Кодима та Красні окна відкрито пам’ятні знаки, якими увічнено пам’ять загиблих внаслідок геноциду земляків.

  • «Устина могила»

    На Черкащині неподалік села Новоселиця Чигиринського району виявлено розритий скіфський курган «Устина могила». «Ми виявили це випадково, коли вибралися на тамтешню висоту, звідки як на долоні відкривається неймовірної краси місцина. >>

  • Легіон січовиків

    У найстарішому столичному кінотеатрі «Жовтень» днями презентували документально-ігровий фільм режисера Тараса Химича «Легіон. Хроніка Української галицької армії 1918-1919». Фільм створений командою львівської студії Invert pictures. >>

  • Поховали Гію

    Вчора, 22 березня, було поховано тіло відомого українського журналіста, редактора iнтернет-видання «Українська правда» Георгія Гонгадзе. Зайве нагадувати, ким був Георгій і чим стала для України його смерть, а точніше, ті обставини, котрі супроводжували його викрадення та вбивство у 2000 році. >>

  • «Афганська» родина без Олега

    «...Ми, учасники бойових дій воїни-«афганці», підемо з Майдану, якщо побачимо, що нормально запрацює уряд, економіка держави оживе, політики почнуть виконувати свої обіцянки; побачимо, що люстрація посадовців проводиться, відбувається очищення від кримінальних елементів у владі, та й просто на вулицях», — говорив у інтерв’ю Олег Міхнюк 22 лютого 2014 року, яке згодом увійшло у книгу Валентини Розуменко «Майдан... >>

  • Криваве Вогнехреще

    Два роки тому в Києві відбулися події, які увійшли в історію як «криваве Водохреще» або «Вогнехреще». Тоді на Народному вічі в центрі столиці зібралося кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили своє обурення ухваленими напередодні диктаторськими законами. >>