«Господи, ти сам імена їх знаєш»

27.11.2007
«Господи, ти сам імена їх знаєш»

Меморіал у Хоружівці. (Сергія КОШЕВАРОВА.)

Ці слова — «Господи, ти сам імена їх знаєш» — написані на хресті, зведеному в пам’ять жертв Голодомору біля Вознесенського храму в центрі Тростянця. Справді, не записати імен усіх, чиї життя обірвала насильницька голод­на смерть. Тростянецький район у ті роки потрапив на «чорну дошку». Тобто на його території заборонялася торгівля, сюди не підвозилося продовольство, а на кордонах стояли вартові, які суворо стежили, аби не вирвався хтось за межі приреченої місцевості.

«Жахливо, що багато років жертвам такої величезної трагедії навіть не ставили пам’ятників, — каже заступник голови обласної держадміністрації Зіновій Гузар. — Але зараз вони з’являються і мають бути скрізь, де коїлося те страшне червоне лихо». Скрізь — це практично у кожному населеному пункті. Під час Голодомору на Сумщині найбільше постраждали Тростянецький, Липоводолинський, Лебединський райони. В останньому, як свідчать дослідники, померло до 45 відсотків мешканців — практично половина людей. Зауважмо: їжу забирали у тих, хто щось мав, бо трудився. Особливо нещадно — у тих, хто чинив бодай якийсь опір. Тобто винищували кращих, працьовитіших, вільнодумніших.

24 листопада немало нових пам’ятників засвідчили, що українці не забули своїх загублених предків. Обласний меморіал пам’яті жертв Голодомору відкрито у Пісках Буринського району, в селі, про яке писала навесні «УМ», мабуть, єдиному в Україні, що зберегло документальні свідчення Голоду 1932—1933 років. Проект художника Миколи Бондаренка — чорний хрест, прихилений до обрису селянської хати. За таким хрестом впізнавали дім, куди прийшла смерть.

Пам’ятник жертвам Голодомору, який відкрили цього дня у Хоружівці Недригайлівського району, на батьківщині Президента, — найбільший на Сумщині. За підрахунками істориків, у районі померло близько 20 тисяч людей. Уособлення їх — п’ятирічна дівчинка, яка стоїть на пагорбі, тримаючи п’ять колосків. Тут же, на пагорбі, величезний хрест, а ще сорок маленьких хрестів збігають униз до села, прокладаючи дорогу між мертвими та живими…

В обласному центрі теж виросте пам’ятник жертвам 1932—33го. У день сімдесят п’ятих роковин тут освятили хрест, встановлений на місці майбутньої споруди...

  • «Устина могила»

    На Черкащині неподалік села Новоселиця Чигиринського району виявлено розритий скіфський курган «Устина могила». «Ми виявили це випадково, коли вибралися на тамтешню висоту, звідки як на долоні відкривається неймовірної краси місцина. >>

  • Легіон січовиків

    У найстарішому столичному кінотеатрі «Жовтень» днями презентували документально-ігровий фільм режисера Тараса Химича «Легіон. Хроніка Української галицької армії 1918-1919». Фільм створений командою львівської студії Invert pictures. >>

  • Поховали Гію

    Вчора, 22 березня, було поховано тіло відомого українського журналіста, редактора iнтернет-видання «Українська правда» Георгія Гонгадзе. Зайве нагадувати, ким був Георгій і чим стала для України його смерть, а точніше, ті обставини, котрі супроводжували його викрадення та вбивство у 2000 році. >>

  • «Афганська» родина без Олега

    «...Ми, учасники бойових дій воїни-«афганці», підемо з Майдану, якщо побачимо, що нормально запрацює уряд, економіка держави оживе, політики почнуть виконувати свої обіцянки; побачимо, що люстрація посадовців проводиться, відбувається очищення від кримінальних елементів у владі, та й просто на вулицях», — говорив у інтерв’ю Олег Міхнюк 22 лютого 2014 року, яке згодом увійшло у книгу Валентини Розуменко «Майдан... >>

  • Криваве Вогнехреще

    Два роки тому в Києві відбулися події, які увійшли в історію як «криваве Водохреще» або «Вогнехреще». Тоді на Народному вічі в центрі столиці зібралося кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили своє обурення ухваленими напередодні диктаторськими законами. >>