Ми можемо більше — на такий висновок наштовхують показники цьогорічного врожаю. Хоч аграрії й зібрали найбільше зернових за роки існування України, досягнення якесь непевне, адже більша частина зібраного не годиться для продовольчого споживання. І не тільки погода перезволожила врожай, а й селяни досить часто не дотримувались технологічних вимог.

Тваринництвом займатись не вигідно — переконують аграрії, а селяни потихеньку відводять своїх корівок на забій, мовляв, на корми витрачаємо більше, ніж за молоко отримуємо. Проте українці не стають масово вегетаріанцями, а й досі смакують антрекотами й котлетами з... імпортного м’яса. Захистити вітчизняних виробників вирішили в уряді й таки розробили програму розвитку галузі.

Оскільки Україна вступила до Світової організації торгівлі, а Росія — ще ні, то російський ринок терміново треба захистити від української продукції — переконаний перший віце–прем’єр Російської Федерації Ігор Шувалов. Саме тому він доручив міністерствам за тиждень розробити варіанти такого захисту. Джерела в російському уряді кажуть, що один із них — скасувати режим вільної торгівлі з Україною.

Аграрії України майже завершили жнива. Зернові зібрані на 96 відсотках площ, намолочено 43 мільйони тонн зерна, з яких 26,5 мільйона — пшениці. Загалом же цього року аграрне міністерство планує отримати 48,7 мільйона тонн зернових та зерно­бобових культутр. «Це буде один із найбільших валових зборів не тільки за період незалежності, а й за всю історію України», — наголосив заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан. Здавалося б радіти треба, проте, щоб такі обсяги освоїти та на них заробити, треба докласти значних зусль. Як із боку уряду, так і з боку селян. Адже значний обсяг зерна на ринку автоматично знижує його ціну.

«Будували, будуємо і будувати будемо», — так заявив президент найбільшої української будівельної компанії — холдингу «Київміськбуд» Петро Шилюк. І це гасло абсолютно виправдане обсягами пророблених компанією робіт. Тільки цього року компанія веде будівництво більш ніж на 10 об’єктах столиці, майже скрізь — випереджаючими план темпами. І зводить для киян не лише «квадратні метри», а й про духовність їхню піклується.

У День знань українців чекає неприємний «сюрприз» від Національної комісії регулювання електроенергетики України. У четвер комісія вперше за два роки переглянула роздрібні ціни на природний газ для населення, таки наважившись їх збільшити. При цьому українцям без газових лічильників доведеться заплатити більше. Середнє ж роздрібне зростання цін на газ для населення становитиме близько 13—14 відсотків — підрахували експерти.

Цьогоріч первинну приватизацію таки закінчать. Уже 6,8 мільйона українців скористались правом приватизації. Видати решту держактів ста тисячам громадян до кінця року досить реально, зважаючи на темпи видачі актів. Якщо за весь минулий рік комітет із земельних ресурсів видав близько 127 тисяч державних актів замість сертифікатів, то за шість місяців поточного — більше 200 тисяч держактів, 110 тисяч із них — за останній місяць. У Держкомземі визнають, що досягти такого результату вдалось, особисто зацікавивши начальників усіх управлінь та філій. «Ми поставили перед ними умову, що їхня робота оцінюватиметься швидкістю видачі державних актів. Якщо ж вони не впораються з поставленим завданням — їм загрожує звільнення», — розказав голова Держкомзему Володимир Воєводін.

Українські м’ясовиробники переконують, що вже відчули наслідки вступу до СОТ. До того ж замість вільного доступу до зовнішніх ринків, на яких можна реалізовувати свою якісну продукцію, вони отримали кота в мішку. Через досі не гармонізоване законодавство в цій сфері та відсутність закону про м’ясо, проект якого лежить у ВР уже два роки, технічних регламентів та державних стандартів, Україна стає сміттєзвалищем світу за завезенням усього м’ясного непотребу.

2008 рік Організація Об’єд­наних Націй, як відомо, проголосила роком картоплі, вважаючи, що саме цей овоч є основним продуктом харчування для більшої частини незаможного населення планети. На одиницю площі, як підрахували науковці, вона дає найбільшу кількість їжі порівняно з будь–якою іншою сільськогосподарською культурою і тому відіграє величезну роль у забезпеченні продовольчої безпеки світу. В Україні, де картоплю не просто люблять, а й називають «другим хлібом», до неї завжди ставилися з величезним пієтетом. Утім проблем у картоплярській галузі від цього менше не стає.

У кефірі, сирках та десертах багато консервантів, у бананах, динях та кавунах — нітратів, у соках та цукатах — штучні барвники. А в цукерках — трансізомери ненасичених жирних кислот. До таких невтішних результатів дійшли експерти Держспоживстандарту, перевіривши необов’язкову для сертифікації продукцію. Вважається, що споживач може сам обрати продукцію, яка йому більше до душі. «Проте він може оцінити продукт лише за кольором та смаком. А наявність важких металів, трансізомерів чи мікробіологічних невідповідностей на смак визначити неможливо», — констатує заступник головного директора «Укрметртестстандарту» Віктор Ример. Загалом же 80 відсотків перевіреної Держспоживстандартом продукції не відповідає вимогам якості.