У галузі охорони здоров’я нині є чимало проблем. Але одна з найболючіших — недостатнє кадрове забезпечення медичних закладів. Про це під час підсумкової колегії МОЗ заявив міністр Олександр Аніщенко. За офіційною статистикою профільного міністерства, вакантних посад лікарів налічується 46 962. Звісно, якби всі випускники медвузів ішли працювати за фахом, цієї проблеми не було б. Але молодь не надто квапиться їхати працювати в далекі села (де потреба в лікарях найбільша) і навіть у невеликі міста (де ситуація краща, але теж далека від ідеалу). Причин багато, та головна — мізерні зарплати, на які ледь можна прожити.

Гемофілія — невиліковне генетичне захворювання, при якому порушено процес згортання крові. Тому навіть невеликий розріз, ранка, відчутна подряпина може стати джерелом кровотечі, яку неможливо зупинити без спеціальних ліків. Часом це може призвести до повного знекровлення і смерті людини. Єдиний вихід для хворих на гемофілію — регулярно, за розписаною лікарем схемою, робити ін’єкції того фактору згортання, якого не вистачає в організмі. Препарат, який роблять із крові донорів, нормалізує стан пацієнта, і людина живе повноцінним життям, навіть може займатися спортом.

Страх перед уколами і небажання зайвий раз підставляти своє тіло під лікарські голки — природне і цілком закономірне явище, яке існує в рамках інстинкту самозбереження, кажуть медики. Утім кожному з нас доводиться проходити цю не надто приємну процедуру. Навіть якщо людина здорова, їй усе одно проводять щеплення від багатьох небезпечних захворювань.

Сакральне для охочих скинути зайву вагу питання «що б таке з’їсти, аби схуднути», не зовсім точне, запевняють китайські вчені. Як зазначають дослідники з Медичного університету Харбіна, наголос слід робити на слові «як», а не «що». Адже експеримент, проведений на групі добровольців, довів: щоб скинути зайву вагу, треба пережовувати кожен шматок їжі по 40 разів.

Рішення Кабміну виключити презервативи зі списку виробів медичного призначення, які не обкладаються ПДВ, викликало неабияке обурення громадськості. Лікарі, члени громадських організацій, фондів та волонтерських об’єднань, які борються з поширенням ВІЛ–СНІДу, побоювалися, що такий нерозважливий крок українського уряду може призвести до збільшення кількості жертв цієї невиліковної хвороби. Як прогнозували у фонді Олени Пінчук «АнтиСНІД», це рішення могло призвести до подорожчання найдоступнішого засобу захисту від СНІДу­ на 20—25%. Відтак не лише для підлітків, дітей із неблагополучних родин, які дуже рано починають статеве життя (на жаль, таких у нашій країні — чимало), а й для інших груп населення цей вид захисту став би не по кишені. А отже, й шанси підхопити смертельно небезпечний вірус одразу зросли б у кілька разів.

За всіх часів і народів мамине молоко було і залишається ідеальною їжею для немовляти. Натуральне, стерильне, поживне, воно легко засвоюється, захищає дитину від різноманітних інфекцій, сприяє формуванню власної імунної системи малюка, забезпечує його ріст і розвиток. Грудне вигодовування корисне і для мами — як профілактика виникнення мастопатії, пухлин молочної залози, матки та яєчників. Але фахівці наголошують: це — дещо більше, ніж банальне отримання їжі. Годування груддю — це налагодження правильного емоційного контакту, формування глибинних схем подальшої взаємодії дитини зі світом. І від того, чи буде дитина змалечку «товаришувати» з пустушкою, залежить набагато більше, ніж ми собі уявляємо. Про це і не тільки українські експерти говорили впродовж минулої семиденки — у рамках Всесвітнього тижня грудного вигодовування. «УМ» зустрілася із заступником директора Центру підтримки грудного вигодовування «Молочні ріки» Маргаритою Лежепековою та з’ясувала, від чого зникає і прибуває молоко, чому дитина відмовляється від грудей, як пустушка може стати «ліпшою подружкою» і що робити, аби уникнути цієї проблеми.

Літо — благодатна пора не лише для відпочинку, а й для заготівлі запасів. Наконсервувавши огірків–помідорчиків, салатів, компотів, наваривши варення й «закрутивши» власноруч зібрані в лісі гриби, за розмаїття на зимовому столі можна не турбуватися. Але, не виключено, доведеться потурбуватися про здоров’я.

Як із тривогою зазначають медики, при консервуванні в домашніх умовах мало хто дотримується всіх належних норм. Погано промиті овочі, «економія» на нормальних кришках, скорочений час стерилізації банок і неналежні умови зберігання консервації (наприклад, на балконі під палючим сонцем) — усе це нерідко призводить до отруєння. І якщо скуштувавши варення з пліснявою чи компоту, що забродив, можна відбутися банальним розладом шлунку, то споживання продукту, в якому «оселився» збудник ботулізму, часто завершується в реанімації. А інколи призводить і до фатальних наслідків.

Київські онкологи та кардіохірурги проводять спільні операції, щоб рятувати хворих, які раніше вважалися безнадійними. На спільному рахунку найкращих фахівців Національного інституту раку та НПМЦ дитячої кардіології та кардіохірургії — уже п’ять успішно прооперованих дітей. Це були вкрай важкі випадки (гігантські ракові пухлини та проблеми з серцем), коли фахівці однієї спеціальності не могли впоратися з хворобою. За науковими даними, у світі ще ніхто не виконував таких спільних оперативних втручань.

Тільки батьки дітей, хворих на аутизм, та спеціалісти, які регулярно займаються з такими малюками, до кінця розуміють, наскільки важко буває пробити «панцир» відсторонення дитини–аутиста, зробити так, щоб вона відкрилася і впустила у себе світ. Хвороба непроста, тож до появи позитивних зрушень може минути не один місяць наполегливої роботи. Інколи на «розкриття» аутиста йдуть довгі роки. Проблему поглиблює те, що в нашій країні практично неможливо знайти заклад із комплексним підходом до цієї хвороби. Наявні дитсадки і школи більше орієнтовані на американську — освітню — методику, коли дітям прищеплюють певні уміння, навички, знання, необхідні для адаптації в суспільстві. Тоді як у багатьох країнах Європи (зокрема Франції, Англії) спеціалісти займаються передусім лікуванням дітей, більше уваги приділяють психотерапевтичній складовій. Росіяни ж (московська школа) поєднують навчання, адаптацію та лікування в єдиний комплекс. І саме таку систему президент Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів (ПАДАП), кандидат психологічних наук, дитячий психотерапевт Оксана Залеська та її колеги називають найбільш вдалою та ефективною. Шкода лише, що московська школа роботи з дітьми–аутистами у нашій країні практично не представлена...

Не так давно «УМ» писала про непросту ситуацію з раком щитовидної залози в нашій країні, зростання кількості хворих та нерозривний зв’язок патології з віддаленими наслідками аварії на ЧАЕС і про необхідність покращення допомоги таким пацієнтам. І ось — гарна новина. У Міністерстві охорони здоров’я розробили проект наказу «Про вдосконалення надання медичної допомоги хворим на рак щитовидної залози». Цей документ максимально враховує зміни, які сталися за останні 25 років у принципах діагностики та лікування таких хворих. Передусім наказ захищає права людей, які на момент вибуху на ЧАЕС були дітьми, та найбільш опромінених категорій населення — ліквідаторів аварії, евакуйованих із забруднених територій чи їх мешканців.