Чи доводилося вам купувати в магазині йогурт, молоко, жувальну гумку, вівсяні пластівці, кетчуп або інший продукт, який «обіцяє» покращення здоров’я в разі регулярного вживання? Мені — так. При цьому, звісно, хочеться вірити, що від харчів, які лежать на полицях супермаркетів, справді покращується робота шлунка, зникає дисбактеріоз чи стають міцнішими кістки. Але більшість знайомих лікарів до цих написів ставляться скептично. Мовляв, це ж скільки треба з’їсти продукту, який містить кальцій, аби дійсно зміцнити кісткову тканину?

Холерна епопея на Донеччині, яка тривалий час була топ–новиною українського (і не тільки) медіа–простору, схоже, таки добігає кінця. І якщо на початку спалаху в Маріуполі лікарі та науковці мали більше запитань, ніж відповідей, то сьогодні фахівці можуть розповісти багато цікавого. Зокрема, про те, чим холера–«іноземка» відрізняється від «синьо–жовтої»; навіщо столичні науковці з’ясовують «прізвище, ім’я та по батькові» того штаму, який спричинив спалах у курортному місті; як епідеміологи методом «наводки» шукали джерело інфекції та чим закінчилося їхнє розслідування. А найголовніше — наскільки реальним є виникнення нових спалахів холери на території України. Про це і не тільки «УМ» дізналася від директора Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.Громашевського НАМН України, доктора медичних наук Віктора Марієвського.

Коли дорослі хворіють на так звані «дитячі» інфекції, це зовсiм не привiд для кпинiв. Річ у тім, що в більшості випадків кір, краснуха, вітрянка, «свинка» тощо у людей старшого вiку має набагато важчий перебіг, дає більше ускладнень, ніж у дітей. Нерідко дорослі пацієнти опиняються в реанімації, а потім довго заліковують проблеми з печінкою, нирками, органами травлення, які з’явилися на тлі нібито не страшної, але дуже несвоєчасної хвороби.

Кожен офісний працівник (крім тих, кому надзвичайно пощастило) бодай раз у житті мав «пекельний тиждень» або кілька днів, коли на роботі треба було не просто засиджуватися допізна, а мало не ночувати в кабінеті. Причому людина залишається практично прикутою до двох найважливіших для неї об’єктів у всесвіті: комп’ютера і телефона. Проект горить, терміни здачі минули ще вчора, клієнти не беруть трубку, інтернет «відрубається», комп’ютер зависає, клавіатура мало не димиться від швидкісного клацання, і саме тоді, коли найбільше поспішаєш, раз у раз виникають дрібні неприємності. У всій цій божевільні годі навіть на хвилину відірватися від стільця — не те що пообідати, навіть на туалет часу немає, терпиш до останнього, бо ж стовідсотково саме зараз, коли ти вийдеш із кабінету, пропустиш найважливіший дзвінок... А коли цейтнот минає, то ніби ніхто не прикручує ланцюгом до столу, але вставати і розминати м’язи все одно не хочеться. Поки перевіриш електронну пошту, проглянеш потрібні (по роботі) та цікаві (для себе) сайти, переробиш усе, що запланував, то незчуєшся, як і вечір настав. Нарешті ноги отримують інше навантаження — ідуть до ліфта, до машини, до під’їзду...

Посмішки і сльози розчулення, урочисті промови і спогади про курйозні події життя, жваві дискусії і душевне мовчання в задумі перед світлинами — таким було відкриття виставки «Папа, Україна, я», яке відбулося у вівторок в «Українському домі». Саме з цієї події почалося святкування 10–річчя історичного візиту Блаженного Папи Івана Павла ІІ в Україну.

Лептоспіроз, або, як іще кажуть лікарі, «хвороба брудної води», не є чимось екзотичним для нашої держави. Щороку в Україні реєструють близько 100—200 випадків, із них 60—70 — на Київщині. Найчастіше люди хворіють улітку, після риболовлі, купання в каламутній річці або на «цвілому» озері з непроточною водою. Небезпека полягає в тому, що інфікування відбувається майже непомітно, а за симптоматикою лептоспіроз схожий на звичайну застуду, тому хворі рідко звертаються по медичну допомогу в перші дні нездужання. А вже на шостий–сьомий день важкої форми хвороби людина може померти від ускладнень. Про те, звідки у воді беруться лептоспіри, про що може свідчити висока температура в рибалки та в яких випадках пеніцилін буває на вагу золота, «УМ» розповів фахівець, який захистив докторську дисертацію з лептоспірозу та впродовж багатьох років розробляв цю тему на світовому рівні, — завідувач відділу інтенсивної терапії та детоксикації Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. Громашевського НАМНУ, заслужений лікар України Віктор Матяш.

Завдяки зусиллям українських лiкарiв–дерматологiв, якi разом зi спонсорами закупили спецiальне обладнання для виявлення меланоми та iнших злоякiсних утворень шкiри, смертнiсть вiд цих важких патологiй у нашiй країнi вдасться значно зменшити. П’ятдесят дерматоскопiв, якi надiйшли в усi регiони України у державнi дерматологiчнi заклади, вже доступнi для населення. Кожен, хто бажає перевiрити свою родимку чи просто пiдготуватися до лiтнього вiдпочинку пiд сонцем, може прийти до кабiнету дерматолога за мiсцем проживання i безкоштовно пройти обстеження на новому апаратi. Про це на прес–конференцiї в УНІАНi розповiв завiдувач кафедри дерматологiї та венерологiї Нацiонального медичного унiверситету iменi О.Богомольця, професор Вiктор Степаненко. За словами фахiвця, завдяки новому обладнанню пiд час акцiї «День меланоми в Українi» лiкарям удалося безкоштовно обстежити понад чотири тисячi українцiв.

Якби вірус гепатиту С не був настільки мінливим, як вірус звичайного грипу, у людства було б однією глобальною проблемою менше. Але, на жаль, гепатит С належить до групи вірусів, найбільш пристосованих до виживання в природі. У процесі передачі генетичного матеріалу вірус моментально змінюється, породжуючи низку нових субтипів. Саме тому неможливо створити вакцину від цього важкого захворювання, яке щороку вбиває більше півмільйона мешканців планети. Одні хворі помирають тому, що звертаються до лікарів надто пізно, інші — бо не мають грошей на придбання ліків. За прогнозами експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, якщо ситуація кардинально не зміниться, у найближчі 10—20 років саме гепатит С «переплюне» ВІЛ–СНІД і стане головною проблемою інфекціоністів. Напередодні Всесвітнього дня боротьби з гепатитом провідні експерти України розповіли «УМ», чому гепатит С називають «ласкавим убивцею», хто найбільше ризикує інфікуватися та наскільки реальні масштаби поширення гепатиту В і С відрізняються від офіційної статистики. А ще — як довго триває лікування, скільки воно коштує та що робити хворим, які не мають грошей на придбання найефективніших препаратів.

Меланома — це злоякісна пухлина, яка на вигляд майже не відрізняється від звичайної родимки. Вона не завдає людині жодного дискомфорту, не болить, не набрякає, тому хворий упродовж тривалого часу навіть і гадки не має, що темна цятка на його шкірі є джерелом украй агресивних ракових клітин, які метастазують по всьому тілу. У цьому полягає головна причина того, чому люди звертаються до лікаря надто пізно і чому в Україні смертність від меланоми сягає 95 відсотків. Тобто зі ста людей із такою патологією 95 загинуть упродовж п’яти років після встановлення діагнозу. Це дуже багато. Наприклад, у США помирає лише 5 відсотків пацієнтів із таким захворюванням. Про це напередодні Дня меланоми в Україні (який цьогоріч відзначається 20 травня) говорила координатор програми «Євромеланома» в Україні, доктор медичних наук Ольга Богомолець.

Після того як Президент розкритикував стан медичної галузі та зажадав початку негайного її реформування «від А до Я», у ЗМІ з’явилася інформація про відставку міністра охорони здоров’я Іллi Ємця. За даними УНІАН та газети «Дзеркало тижня», 13 травня міністр написав заяву, яку передали Прем’єр–міністру Миколі Азарову. Утiм, як розповів «УМ» прес–секретар міністра Сергій Нагорянський, інформація про відставку не відповідає дійсності.