Із діагностикою родимок важливо не зволікати, адже меланома розвивається дуже швидко. (Фото donbass.ua.)
Меланома — це злоякісна пухлина, яка на вигляд майже не відрізняється від звичайної родимки. Вона не завдає людині жодного дискомфорту, не болить, не набрякає, тому хворий упродовж тривалого часу навіть і гадки не має, що темна цятка на його шкірі є джерелом украй агресивних ракових клітин, які метастазують по всьому тілу. У цьому полягає головна причина того, чому люди звертаються до лікаря надто пізно і чому в Україні смертність від меланоми сягає 95 відсотків. Тобто зі ста людей із такою патологією 95 загинуть упродовж п’яти років після встановлення діагнозу. Це дуже багато. Наприклад, у США помирає лише 5 відсотків пацієнтів із таким захворюванням. Про це напередодні Дня меланоми в Україні (який цьогоріч відзначається 20 травня) говорила координатор програми «Євромеланома» в Україні, доктор медичних наук Ольга Богомолець.
Звідки береться така кричуща різниця? Чому за кордоном меланома вже давно не є великою проблемою, а в нашій країні від цього захворювання помирає так багато людей? За словами Ольги Богомолець, річ не в якомусь суперобладнанні, яке є в американців, і не в кваліфікації медиків (наші нічим не поступаються іноземцям). Проблема полягає у пізньому зверненні пацієнтів до лікаря і, як наслідок, несвоєчасній діагностиці злоякісної пухлини та пізньому лікуванні, коли людині вже нічим не зарадиш. На ранній стадії хвороби, коли «погані» клітини не виходять за межі переродженої пігментної плями, медики можуть просто вирізати пухлинну тканину, і пацієнт одужає. А от на пізній стадії, коли раковим клітинам стане тісно в просторі колишньої родимки, коли вони потраплять у кровотік, осядуть у легенях, мозку, печінці і розростуться в різних органах, лікарі вже не зможуть врятувати хворого...
Аби привернути увагу громадськості до проблеми, щоб українці здійснювали самообстеження і в разі потреби вчасно приходили до лікаря, медики вже третій рік поспіль проводять День меланоми в Україні. Світ відзначає цей день 1 травня, але оскільки в нас на травневі свята всі роз’їжджаються по маївках і садити картоплю, то й дату переносять (цього року — на 20 травня).
Отже, завтра — до слова, вперше в Україні — одночасно у 22 містах відбудуться масові безкоштовні огляди населення для раннього виявлення злоякісних пухлин шкіри. Акція пройде в таких містах: Київ, Донецьк, Львів, Тернопіль, Одеса, Вінниця, Запоріжжя, Ужгород, Івано–Франківськ, Луганськ, Полтава, Дніпропетровськ, Харків, Хмельницький, Рівне, Кіровоград, Луцьк, Житомир, Чернівці, Сімферополь, Севастополь і Херсон.
У Києві перевірити свої родимки на онкологічну небезпечність можна буде в Інституті дерматології і косметології, в інших містах — в обласних чи міських шкірдиспансерах. На прийомі вас оглянуть, розпитають про розміри, зміни стану родимок, сфотографують підозрілі, зроблять дерматоскопію новоутворення. Далі отримані матеріали пересилають через iнтернет до висококваліфікованого фахівця, щоб той міг встановити попередній діагноз. Після цього всі пацієнти з підозрою на меланому, рак шкіри та інші небезпечні утворення отримують направлення до онкологічних диспансерів за місцем проживання. А кияни можуть відразу звернутися до інституту, очолюваного Ольгою Богомолець. Таким чином, завтра українці можуть безкоштовно пройти обстеження, яке зазвичай коштує близько 200—300 гривень.
Торік під час Дня меланоми Інститут дерматології і косметології вже проводив обстеження за методикою дистанційного скринінгу, але цього року акція буде значно масштабнішою. Крім того, вперше буде застосовано унікальне програмне забезпечення для збору, аналізу, систематизації та обробки інформації.
Є люди, які частіше від решти хворіють на меланому — так звана група ризику. Їм треба більше берегтися від надмірного ультрафіолетового опромінення, категорично заборонено перебувати на відкритому сонці, а також наполегливо рекомендується раз на півроку проходити огляд у дерматолога. І саме цим людям, якщо вже з’явилася така чудова можливість безкоштовного обстеження, варто прийти до лікаря.
Хто входить до «меланомної» групи ризику? Насамперед чоловіки й жінки зі світло–русявим і рудим волоссям; зеленим, сірим чи блакитним кольором очей, люди зі світлою шкірою, великою кількістю родимок або веснянок. А також ті, в кого на тілі є три і більше родимок діаметром понад 5 міліметрів та хто в дитинстві або вже в дорослому віці отримував сонячні опіки. Оскільки меланома передається генетично, до цього списку потрапляють і люди, чиї близькі родичі мали це захворювання.
Щоб не проґавити процес переродження родимки у злоякісну пухлину, треба знати тривожні сигнали організму, вчасно їх помічати і в разі чогось «підозрілого» не зволікати з візитом до лікаря. А для початку — просто уважно роздивитися темні плями на шкірі, якими нагородила вас природа. Більшість родимок можна «завізувати» самостійно, для огляду деяких — залучити когось із родичів. Коротке самообстеження, здатне врятувати життя, не забере багато часу, переконують лікарі.
За словами Ольги Богомолець, для того, щоб люди, далекі від медицини, легше запам’ятали ознаки меланоми, було створено абревіатуру АКОРД. Це початкові літери назв основних симптомів цього загрозливого захворювання.
А — асиметрія. Нормальна родимка має бути симетричною. Якщо ж умовно проведена через родимку вісь ділить її на дві нерівні частини, це є першою ознакою можливого переродження.
К — край. Він має бути рівним, плавним. Коли ж край «розпливається», стає зазубреним і наче рваним, це може сигналізувати про розвиток меланоми.
О — окрас. Загалом родимки можуть бути якого завгодно кольору — від світло–пісочного до темно–коричневого, майже чорного. Навіть в однієї людини на шкірі бувають родимки різного кольору. І це абсолютно нормально. Єдина вимога — забарвлення родимки має бути рівномірним. Якщо ж у ній з’явилися вкраплення іншого кольору (наприклад, темно–коричневі крапочки, білі смужки, сірі прожилки, чорні «гранули»), це має насторожити.
Р — розмір. Лікарі помітили: чим більша площа родимки, тим вища ймовірність її переродження в пухлину. Під особливий нагляд потрапляють пігментні плями діаметром понад шість міліметрів. А люди, які мають чотири і більше таких великих родимок, потрапляють у групу ризику. Водночас треба пам’ятати, що великі утворення можуть упродовж десятиріч не турбувати своїх «господарів», а з міліметрової родимки може вирости меланома.
Д — динаміка. Найкращий варіант — це коли родимка впродовж багатьох років залишається сталою, тобто звична для вас картина не змінюється. Будь–яка трансформація може свідчити про переродження тканини в меланому. Поява різноманітних кірочок, тріщинок, зміна кольору, обрисів, товщини родимки, збільшення її розмірів, кровоточивість тощо — будь–який із цих симптомів може свідчити про початок патологічного процесу.
Людині, яка помітила в себе один чи кілька симптомів АКОРДу, життєво необхідно звернутися до онколога чи онкодерматолога. Фахівець проведе обстеження, щоб підтвердити або спростувати діагноз «меланома». Головне — не зволікати з візитом до спеціаліста і не марнувати час на «лікування» саморобними мазями, настоянками, «чарівними» амулетами та іншими способами, які шокують медиків. Адже у випадку з меланомою цінний кожен день. Ця форма пухлини відзначається особливою агресивністю, вона може стрімко, буквально за кілька місяців, подолати шлях від першої ракової клітини до страшних метастазів по всьому тілу. Спочатку метастази проникають у найближчі лімфатичні вузли, а згодом, якщо хворобу не лікувати, розростаються в легенях, печінці, головному мозку тощо.
Крім того, як наголошує лікар–онколог Олександра Савченко, у жодному разі не можна перев’язувати підозрілу родимку ниткою, самостійно відрізати її, припалювати соком чистотілу, «травити» кислотою тощо. Родимку не можна травмувати, особливо якщо це і справді меланома. Такі необачні дії можуть призвести до того, що частинки пухлини потраплять у кровотік, і це спричинить бурхливий розвиток захворювання.
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>
У Черкасах 26-річному Богдану Нестеруку пересадили кістковий мозок від донора зі США. >>
Завдячуючи технології редагування генів, яка отримала Нобелівську премію, вчені заявили, що їм вдалося вирізати ВІЛ із заражених клітин. >>
У Києві, на базі однієї з міських лікарень, спільно з німецькими фахівцями створюють сучасний муніципальний Центр протезування для військових. >>
