У Харкові лікарі-генетики зі стану аутизму виводять кожну десяту дитину — Юлія Гречаніна
У світі, за даними ВООЗ, з аутизмом (розлад аутистичного спектра — РАС) народжується кожна сота дитина. >>
Чи доводилося вам купувати в магазині йогурт, молоко, жувальну гумку, вівсяні пластівці, кетчуп або інший продукт, який «обіцяє» покращення здоров’я в разі регулярного вживання? Мені — так. При цьому, звісно, хочеться вірити, що від харчів, які лежать на полицях супермаркетів, справді покращується робота шлунка, зникає дисбактеріоз чи стають міцнішими кістки. Але більшість знайомих лікарів до цих написів ставляться скептично. Мовляв, це ж скільки треба з’їсти продукту, який містить кальцій, аби дійсно зміцнити кісткову тканину?
Словом, не факт, що написане відповідає дійсності. Сьогодні практично будь–який виробник може заявити на етикетці, що продукт допомагає зберегти або зміцнити здоров’я, нічим не ризикуючи навіть у тому разі, якщо це брехня. Адже чинне українське законодавство це питання не регулює.
У мешканців країн Євросоюзу теж виникли підозри щодо правдивості написів про «оздоровлюючі» властивості ковбаси чи молока. Тому Єврокомісія ще три роки тому почала досліджувати це питання і вже до 2012–го має затвердити правила розміщення на продуктових етикетках інформації про користь для здоров’я, повідомляє «Медпортал».
«Приміром, жувальна гумка з ксилітолом: клінічно доведено, що ксилітол у потрібних дозах допомагає запобігти появі карієсу в дітей. Щодо дорослих таких досліджень не проводили, тому напис «допомагає запобігти карієсу» може з’явитися тільки на дитячій жувальній гумці», — пояснила Марина Хейнонен, професор університету Гельсінкі, фахівець із безпеки харчування EFSA (організації, що входить до складу Єврокомісії).
Наразі в ЄС розробляють список формулювань про позитивний вплив продукту на стан здоров’я (наприклад, не можна написати, що продукт «підвищує працездатність» або «знижує втому», тому що таке твердження вкрай важко, практично неможливо довести науковим шляхом). Для цього 2008 року у всіх країн Євросоюзу було затребувано для розгляду перелік усіх написів на етикетках, які повідомляють про вплив продуктів на здоров’я. Усього надійшло близько 40 тисяч таких написів (багато з них дублювалися). Очікується, що до 2012 року EFSA завершить роботу і ЄС випустить список «правильних» формулювань, які не вводять споживача в оману. За прогнозами, у списку буде близько 400 написів.
Відповідальність за правдивість написів нестиме виробник. Як розповіла Марина Хейнонен, влада може проводити вибіркові перевірки якості продукції. Якщо виникнуть сумніви, експерти вимагатимуть від виробника доказів корисного впливу. Якщо їх не будуе надано, продукт вилучать із продажу.
У світі, за даними ВООЗ, з аутизмом (розлад аутистичного спектра — РАС) народжується кожна сота дитина. >>
Генетичну інформацію понад мільйона людей проаналізували науковці та знайшли 43 гени, які можуть бути пов’язані з ризиком розвитку ПТСР. >>
В останні роки значно зросла популярність інноваційних засобів особистої гігієни, серед яких особливе місце займає електрична щітка. Цей пристрій не тільки спрощує процес чищення зубів, але й робить його набагато ефективнішим порівняно з традиційними методами. >>
"Ми сприятимемо розвитку відповідної інфраструктури та послуг трьох балтійських країн у Львові, Дніпрі і Житомирі", - каже прем’єрка Литви Інгрід Шимоніте. >>
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>