Сон українського кіно

Сон українського кіно

Буває, що в інформаційному просторі серед нарікань з приводу засилля іноземних фільмів на наших екранах (як великих, так і маленьких), проскакує рідкісне повідомлення: зняли українську картину. Ще рідкіснішим є випадок, коли ту картину побачить український глядач. Дебютний ігровий фільм 32–річної режисерки Марини Кондратьєвої (раніше вона спеціалізувалася на документальному кіно) «Одного разу я прокинусь», як заплановано, вийде в прокат у листопаді. До цього публічні покази картини проходили лише на кіноринках. Нагадаємо, що фільм зняли минулого року за гроші, виділені Державною службою кінематографії України, — це п’ять мільйонів гривень. Співпродюсером картини виступив Ігор Ставчанський, директор Національної кіностудії ім. Довженка, де, власне, й знімали «Одного разу я прокинусь». На кіноринку в Каннах картину презентували як новинку сучасного українського кінематографа поруч із картинами «День переможених» Валерія Ямбурзького та «Відторгнення» Володимира Лерта. Як скромно повідомили «УМ» в Українській кінофундації, «фільм отримав позитивні відгуки, але оскільки це фестивальне кіно, а не комерційне, тому масових замовлень на покупку картини не було».

Хвилю тримай!

Не встигла українська переможниця «Нової хвилі» зійти з трапа літака, як наступного дня рано–вранці дала прес–конференцію. Учора Джамала (Сусанна Джамалатдінова) та її арт–продюсер, саме так представилася Олена Коляденко, зібрали журналістську братію у рідному для обох домі — концерт–холі Freedom. Там вони працюють (Джамала була солісткою мюзиклу Коляденко «Па» і там же репетирували свою програму для «Нової хвилі»).

Слідами Хвойки

Слідами Хвойки

На Черкащині щойно закінчилися дослідження черняхівського некрополя, які проводила Трипільська експедиція Інституту археології НАНУ (керівник цих розкопок доктор Інституту археології Борис Магомедов). Незважаючи на фінансові проблеми, що, як злидні, обсіли українську археологію, учасники даної експедиції залишилися задоволені цьогорічними роботами. Адже на території села Легедзине їм удалося наткнутися на фактичний скарб — розкопати кілька поховань малодослідженої черняхівської культури. Відкрита у 1899 році Вікентієм Хвойкою біля села Черняхи, вона отримала однойменну назву. Відомо, що етнічну основу черняхів складали давньогерманські племена готів, які у ІІІ ст. мігрували на території сучасної Румунії, Молдови, України та на південь Росії. Черняхи мали тісний зв’язок із античним світом, що спонукало до підвищення культурного та технічного рівня цього народу.

Герой не нашого часу

Герой не нашого часу

Можливо, у свідомості американців фільм про Джонні Діллінджера та його бандитів дійсно відповідає оригінальній назві картини «Вороги суспільства» (Public enemies — список найбільш небезпечних злочинців, опублікований ФБР у 1933 році). Але для нас, неамериканців, коротке і змістовне «Джонні Д.» (як перейменували картину для есендешного прокату) говорить лише про одне — Джонні Депп. Деппу довелося зіграти героя з такими ж ініціалами, тим же ім’ям і подібним крутим характером: «Якби він (Діллінджер) попросив мене пограбувати з ним банк, я б негайно погодився. Завтра ж».

Коли Кароль — свинка, а Горбунов — кріт

Коли Кароль — свинка, а Горбунов — кріт

Українську прем’єру анімаційної стрічки у форматі 3D «Бригада–М» (G–Force) про спецназівців–морських свинок заплановано на 20–ті числа серпня. Але підготовка до цієї події повним ходом розпочалася цього тижня, коли на студії дубляжу «Лє Доєн» (Le Doyen) почали записувати акторів, які озвучують головних героїв мультика.

«Бермуди» під Полтавою

«Бермуди» під Полтавою

Під непоказною обкладинкою дебютного роману Юрона Шевченка «Бермуди» міститься вельми цікава історія буття сучасних україн­ців. Назва роману — це назва автокооперативу у Прилуках, якому автор надає статус держави в державі, такої собі новоявленої Запорозької Січі. Його мешканці утворюють строкате товариство з представників різних національностей, професій та соціальних прошарків. Стрижнем «Бермудів», його засновниками й керманичами є єврей Арнольд Ізраїлевич та українець Опанас Охрімович — чоловіки у самому розквіті сил, які після розпаду Радянського Союзу намагаються створити свою територію проживання. Очевидно, тут можна повірити автору, що «Бермуди» ґрунтуються на реальних історіях, бо ж хто на початку 1990–х не намагався побудувати нове життя?

Брутальний «Бруно»

Брутальний «Бруно»

Комедія про гомосексуаліста Бруно переможною ходою йде Америкою, зібравши за минулий уїк–енд 30,4 млн. доларів. Водночас на прем’єру, заплановану на 23 липня, і прокат картини в Україні накладено заборону. «Міністерство культури і туризму України прийняло рішення про заборону розповсюдження і демонстрації фільму на території України», — повідомили у прокатній компанії «Синергія». Як зауважила в розмові з «УМ» піар–менеджер «Синергії» Олена Дмитрієва, прокат заборонили через те, що «у фільмі є сцени, які, на думку Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрації при Мінкульті, можуть завдати шкоди моральному вихованню громадян».

Служитель слова

Свій ювілей відомий читець гуморесок Остапа Вишні й поезій Тараса Шевченка відзначатиме у широкому колі своїх слухачів: 12 липня його запрошено гостем програми «Знакова постать» та «Культура» на «Українському радіо». Незважаючи на солідний вік, Анатолій Паламаренко випромінює енергію і активно працює. У недавньому інтерв’ю «Дзеркалу тижня» артист розповів, що має плани оновити репертуар: «У мене великий борг перед Григором Тютюнником. Цей письменник давав мені колись іще гарячі, тільки–но написані свої новели. І цей борг у мене каменем лежить на душі. А ще ж є і Стефаник, і Довженко, і Марко Черемшина… А які прекрасні новели Симоненка! Дав би Бог здоров’я, бо хочу потужно «вистрелити» новелами».

Скрипка без скрипаля

Скрипка без скрипаля

Ця звістка приголомшила багатьох. «Як? Він ще ж зовсім молодий був!» — казали одні. «Не може бути! Тільки ж недавно Богодар Которович відсвяткував свій день народження», — не розуміли інші. Але смерть не обирає ні віку, ні часу, ні місця. Геніального скрипаля сучасності вона застала в суботу вдень, нагло скосивши його на сходах до власної квартири. Він іще покликав на допомогу, але «швидка» не встигла: Богодар Которович помер від серцевого нападу.

«Країна мрій» на один день

Цього року прихильники етнофестивалю «Країна мрій» трохи засмучені: дійство триватиме один, а не два дні. Поніжитися на зеленій траві Співочого поля або активно відпочити на різноманітних тематичних майданчиках фесту (і все — під народні співи) можна буде лише у суботу — 27 червня з 12.00 до 22.00.