Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Вік цієї представниці племені черняхів — близько 1700 років.
На Черкащині щойно закінчилися дослідження черняхівського некрополя, які проводила Трипільська експедиція Інституту археології НАНУ (керівник цих розкопок доктор Інституту археології Борис Магомедов). Незважаючи на фінансові проблеми, що, як злидні, обсіли українську археологію, учасники даної експедиції залишилися задоволені цьогорічними роботами. Адже на території села Легедзине їм удалося наткнутися на фактичний скарб — розкопати кілька поховань малодослідженої черняхівської культури. Відкрита у 1899 році Вікентієм Хвойкою біля села Черняхи, вона отримала однойменну назву. Відомо, що етнічну основу черняхів складали давньогерманські племена готів, які у ІІІ ст. мігрували на території сучасної Румунії, Молдови, України та на південь Росії. Черняхи мали тісний зв’язок із античним світом, що спонукало до підвищення культурного та технічного рівня цього народу.
Теперішні розкопки науковців вказують на зв’язок черняхів із сарматами. «Цього року відкрили чотири жіночі поховання, — розповідає Владислав Чабанюк, директор Державного історико–культурного заповідника «Трипільська культура». — Одна з них — не типова для цих територій могила, що вказує на зв’язок місцевих черняхівських племен із кочовими племенами сарматів. В одній могилі знайшли скелет зовсім молодої дівчини, близько 15 років, із намистом з напівдорогоцінного сердоліку, який для них був дорогоцінним каменем. Тому можна сказати, що ця дівчина мала високе суспільне становище. Також відкриті нові форми посуду, які поки не траплялися в черняхівський культурі».
Як правило, черняхівські некрополі розташовані на невеликій глибині — від півметра до півтора метра. Тому часто науковці натрапляють на вже розграбовані могили, але в даному випадку їм пощастило знайти добре збережені поховання.
За два роки розкопок у Легедзиному археологи дослідили 25 поховань. Більшість із них — горщики із кремованими рештками людей: черняхи відправляли померлих на той світ, споряджаючи їх всім необхідним, тому сьогодні у поховальних урнах науковці знаходять незгорілі або розплавлені залишки гребінців, прикрас (здебільшого зі скла), бронзових застібок на плащі — «фібул». Майже впритул до некрополя розташоване древнє поселення.
Копали просто на сільських городах, даючи людям символічні відступні за переведений урожай буряків та картоплі. «Розкопки Трипільської експедиції фінансуються на кошти фондів Search Foundation (США) та QES Investment LTD (Великобританія). Українських грошей експедиція, що досліджує найбільш цікаві археологічні об’єкти (у тому числі черняхівської культури), не бачила з 1994 року», — пояснює пан Чабанюк.
Наразі дослідники переходять до другого етапу робіт — реставрації знахідок. Цей скрупульозний і відповідальний етап (предмети, що понад півтори тисячі років пролежали у глині, на повітрі можуть просто зіпсуватися) потребує щонайменше шести тисяч гривень. Відреставровані предмети загадкових черняхів обіцяють виставити в музеї заповідника «Трипільська культура».
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>