Українці мають усі підстави сподіватися на теплі батареї у своїх квартирах уже на цьому тижні: завтра, 15 жовтня, «стартує» офіційний опалювальний сезон. Уряд рекомендував місцевим органам влади не затягувати й «дати» тепло для мешканців уже завтра. Тим більше що синоптики попереджають: найближчими днями в Україні очікується зниження температури повітря (0—5° вночі і 9—14° тепла вдень), обіцяють нам дощ і мокрий сніг. У Криму навіть оголосили штормове попередження.

Українцям доведеться у жовтні готувати не тільки осінній гардероб, а й додаткові гривні на харчі — «на старті» традиційна хвиля подорожчання продуктів. Разом зі звичним підвищенням цін на молочну продукцію додадуть у ціні яйця, овочі–фрукти, солодощі та крупи, дорогими лишатимуться цукор і м’ясо. Цінові «сюрпризи» може підкинути не тільки осінній сезон, а й коливання долара. А ще, переконані фахівці, вартість української ковбаси залежить і від... наближення виборів та «політично–продуктових» розкладів.

В українців віднедавна є «політична» прикмета. Якщо у вашому забутому Богом містечку, де немає гарячої води й освітлених вулиць, співають на центральній площі відомі зірки та ще й «на шару» — почалася передвиборча кампанія. І якщо на минулих виборах грошей для митців–заробітчан не жаліли «регіонали», то цього року розщедрилася Юлія Тимошенко. Відсьогодні Прем’єр на свою підтримку відправляє у всеукраїнський тур зірковий батальйон. Митці божаться: співаємо за ідею, не за «зоряні» гонорари.

В освітян почалися робочі будні — стартував новий навчальний рік. І на нього в організаторів освіти та викладачів великі плани.

В Україні подорожчання продуктів напередодні Великодня таке ж традиційне, як і крашанки та духмяні паски на святковому столі. Тому, готуючись запакувати холодильник усілякою смакотою, українці розуміють: хоч–не–хоч, а переплатити доведеться. Попри економічну скруту, традицій дотримуватися мусимо і цьогоріч: напередодні Великодня, зазначають експерти, «продуктовий кошик» українця подорожчає щонайменше на 30 відсотків.

Україна, як жодна інша держава у світі, може похизуватися цілою армією молодих і повних наснаги пенсіонерів. Щороку частка українців, які перебувають на заслуженому відпочинку, зростає. І не тільки тому, що нація старіє, і, природно, більшає кількість людей пенсійного віку — у нашій державі діє чимало пільг, користуючись якими власник «особливої» професії може стати пенсіонером не в 55—60 років, а вже у 35.
Фахівці попереджають: ситуація з пільговими пенсіями ставить під загрозу наповнення Пенсійного фонду, адже вже й зараз пенсіонерів майже стільки ж, як і працюючих українців. А тому професії, які вимагають жертв від здоров’я, мовляв, слід зробити максимально безпечними, а термін перебування на шкідливому виробництві — законодавчо обмежити. Лише тоді потреб у пільговій пенсії не буде.

Те, що українські жінки — найрозумніші й найкрасивіші, уже давно не обговорюється і сумнівам не підлягає. Дарма, що вітчизняних «берегинь» в Україні більше за чоловіків на чотири відсотки і живуть вони в середньому на 12 років довше, ніж представники чоловічої статі. Берегти жінок однаково треба! Адже, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень, 15 відсотків працівників–жінок в Україні зайняті в умовах, що не відповідають санітарно–гігієнічним нормам. При цьому, як запевняють експерти, 80 відсотків серед безробітних — жінки, і знайти роботу українкам значно важче, ніж чоловікам. Та й на зарплату чи пенсію, рівну з чоловічою, розраховувати не варто. Жінкам платять у середньому на 30 відсотків менше! І це при тому, що 80 відсотків дорослих жінок (а це 5 мільйонів) мають вищу освіту.
В умовах кризи чимало наших землячок (а це ще й переважно й матері) опинилися не в найкращому фінансовому стані. Однак міністр праці та соціальної політики Людмила Денісова (теж, зауважте, жінка!) від імені держави запевняє українок: наодинці із собою не залишитесь, тримайтеся!

Шість років тому українські лікарі в білих халатах чи не вперше вийшли на вулицю вимагати заборговану заробітну плату й належні умови праці. «Медицину в домовину?» — питали вони у чиновників зі своїх плакатів. Відповіді, щоправда, досі не отримали, а тим часом задавнені хронічні проблеми галузі в умовах економічної скрути загострилися. І старі гасла стали знову актуальними.
«Проблеми з року в рік повторюються одні й ті ж самі, — зауважує голова Профспілки працівників охорони здоров’я Вікторія Коваль. — За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, для того, щоб у державі функціонувала сфера охорони здоров’я, відрахування від ВВП на її потреби не можуть бути меншими від 5–6 відсотків. Інакше галузі немає — вона недієздатна. Українська ж медицина багато часу фінансується в межах 2,7—3 відсотків — це навіть значно менше, ніж виділяється, скажімо, на освіту. У нас немає коштів на переоснащення та капітальні ремонти. Все, що робиться у лікарняних відділеннях, — переважно за благодійні внески або за рахунок дозволених постановою Кабміну платних послуг. Недостатньо коштів і на захищені статті — ліки, харчування пацієнтів, заробітну плату лікарям».

Важко собі уявити українця, який ніколи не куш­тував би шоколаду «Корона», кави «Якобз» чи чіпсів «Люкс». Однак далеко не всім споживачам відомо, що виготовляє цю смакоту одна і та ж фірма — «Крафт Фудз Україна». На вітчизняному ринку харчових продуктів ця компанія починала з нуля, а тепер — лідер продажів. Свої провідні позиції «Крафт Фудз Україна» здобула заслужено. І не без зусиль Голови правління Юрія Логуша — сина українських батьків, який майже двадцять років тому покинув у США престижну наукову роботу, успішний бізнес і приїхав до України. Аби тут, очоливши підрозділ потужної міжнародної компанії, стати одним із кращих топ–менеджерів держави і просто небайдужим українцем. «Злі люди не їдять шоколаду, — жартує Юрій Логуш. — А хто з’їсть плитку шоколаду, гарно почувається і хоче допомогти комусь. Шоколад збуджує почуття доброти і благородства». Можливо, тому «шоколадна» компанія «Крафт Фудз» робить так багато добрих справ для нашої держави.

Затягувати паски міцніше радить уряд українцям, заробітки яких напряму прив’язані до розміру мінімальної зар­плати.