Завтра в Рівному відбудуться позачергові вибори міського голови. Вони призначені у зв’язку зі смертю мера Віктора Чайки, який очолював владу обласного центру впродовж тривалого часу.

Дивні речі кояться у райцентрі Бердянськ Запорізької області. Курортне місто на березі Азовського моря для багатьох є ласим шматком з огляду на можливості в «дерибані» землі. Відтак тутешню владу лихоманить і тіпає: раз по раз відбуваються дострокові вибори мера; кому бути міським головою — вирішує суд; виборці більше довіряють колишньому керівникові штабу «Нашої України»; два крила Партії регіонів протистоять одне одному, а останнім часом ще й почастішали хуліганські напади на дійових осіб бердянських конфліктів. Варто розібратися.

У книжках немає орієнтирів. Ні світлофорів, ні вказівників, ні розмітки, ні — найголовніше — авторитетів. У N такий смак — і він із твоїм не збігається, S — хороша людина, але тихцем підпіарює друзів чи за гроші пише позитифф, чи дармові книжки видавництва відробляє, а ти про це раптом недоречно дізнаєшся, R самовипендрюється і її тексти не мають жодного стосунку до написаної книжки, P пнеться в інтелектуали, навмисне сипле термінами і «герметизує» свою рецензію до непристойності. Куди податися бідному селянинові? Все туди ж, в інтернет, бо після закриття «Книжника–ревю» і до відкриття нового «Книжкового журналу», перший номер якого, дасть Бог, вийде 20 січня, в паперовому варіанті ловити нічого. А в «павутині» — як на блошиному ринку: серед лахміття, сміття, помий і ексгібіціонізму відшуковуються романтичні професіонали (?!), які вірять, що комусь потрібні їхні інтелектуальні думки з приводу, ерудиція, освіта і чесні, об’єктивні оцінки. Найчастіше таке добро трапляється в блогах. Але я нарахувала кілька вітчизняних літературно–книжкових сайтів, які поставили собі за мету орієнтувати публіку на книжковій місцевості. Парадоксально, але вони майже не перетинаються між собою.

Видавничий світ гуде — гряде новий «Книжковий журнал», з однойменною назвою. Чутки, хто видаватиме і хто замовлятиме музику, хто редагуватиме, курсують по видавництвах, письменницьких колах, тусовках, обростають фантастичними подробицями і повертаються до джерел у нових барвах. Єдине, що збігається в цих чутках — ім’я головного редактора: Юлія Поцілуйко, колишня редакторка журналу «Книжковий клуб плюс». «УМ» звернулася до Юлії з проханням розповісти, що ж буде насправді.

Два роки тому нове столичне видавництво дебютувало ілюстрованим довідником «Чай и чаепитие». Спроба виявилася вдалою, книжка витримала два наклади й ідея «озброїти» читача історико–гурманськими путівниками по найпопулярніших продуктових групах перетворилася на книжкову серію. Усі книжки побудовано за триглавою схемою: історія, асортимент, культура споживання.

Дивні пожежі на складах військової частини А–2985 і, як наслідок, канонади над мирними навколишніми селами тривали три роки поспіль. Після першого лиха, що сталося 6 травня 2004 року, жодне відомство, вважають експерти, не зробило належних висновків. Завадило оперативній мінімізації проблеми і «перекидання» відповідальності за ліквідацію наслідків НП між міністерствами з питань надзвичайних ситуацій та оборони. Доки генерали і цивільні урядовці надто прискіпливо і, на жаль, не вельми оперативно «звіряли годинники», над Новобогданівкою, Спаським, Терпінням та іншими селами Мелітопольщини свистіли «сліпі» снаряди. І не лише «над»: сотні будинків були якщо не зруйновані, то пошкоджені частково...

«УМ» писала про те, що новацією другого в історії України Зовнішнього незалежного тестування є можливість узяти участь у пробних тестах, які заплановано на березень наступного року. За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), станом на 27 листопада таке бажання виявили 150 308 школярів. Запис бажаючих на «пробники» завершується 1 грудня, і цього ж дня стартує реєстрація учасників другої «тестової кампанії», що відбудеться у травні–червні наступного року. Однак буквально за кілька днів до часу «Х» навколо майбутньої кампанії оцінювання якості знань завирували неочікувані пристрасті.

Елітні підрозділи національної гвардії та військ спеціального призначення ВМС Індії вчора в основному відновили контроль над фінансовою столицею країни — містом Мумбай. Спорадичні перестрілки з уцілілими терористами тривали в районі вокзалу та в готелях, де злочинці забарикадувалися разом із заручниками. Ще позавчора було взято штурмом кращий п’ятизірковий готель «Тадж Махал». Учора індійський спецназ «відбив» інший п’ятизірковий готель «Оберой» і розпочав операцію «зачистки». Також учора спецназ почав штурм із повітря п’ятиповерхового житлового комплексу «На­ріман Хаус», у якому розташований захоплений бойовиками Центр єврейської культури. За інформацією посольства Ізраїлю, в ньому троє бойовиків утримували щонайменше 10 ізраїльтян та американського равина з Нью–Йорка разом із дружиною.

Харківським уболівальникам можна по–доброму позаздрити. У місті зараз формується колектив, який згодом нинішня генерація любителів футболу зможе називати «командою молодості нашої». Позавчора «Металіст» дав ще один привід пишатися собою, холоднокровно перемігши в стамбульському «пеклі» найкращий турецький клуб.