Замало тестів? Чекайте ще!
До тих випробувань, що очікують українських випускників шкіл, які бажають стати студентами вузів, додасться ще одне. Керівництво Міністерства освіти і науки схвалило ідею нового тесту для абітурієнтів — «на здібність до навчання у вузах». Що це таке — достеменно не відомо, однак, як стверджують експерти, вчорашніх школярів перевірятимуть на наявність у них інтелекту. У Міносвіти нововведення не коментують, натомість радять з’ясовувати деталі в Українському центрі оцінювання якості освіти. Там також від прямих коментарів ухиляються. Все, що нам вдалося «розвідати», — робоча група із розробки відповідного тесту лише формується, і якими будуть завдання, ніхто не береться спрогнозувати. Найімовірніше, під час наступної вступної кампанії це випробування ще не запровадять: не встигнуть. Не відомо також, які права будуть у тих школярів, яким «тест на IQ» відмовить у «прихильності».
Відкриваємо сезон!
У столиці знову з’явилися свої Карпати — відкрився гірськолижний спортивний розважальний комплекс Протасів Яр, який кожної зими стає місцевим Куршевелем для столичних лижників та сноубордистів. Тут усе як у горах: підйомники, гірськолижні траси, одна полога 500–метрова та крута — 300–метрова. Сніг «вистрілює» спеціальна техніка.
«Честер» для нащадків Батия
Прикордонники Чернівецького прикордонного загону минулої суботи затримали на українсько–румунському кордоні партію контрабандних цигарок, яку нахабно намагалися провезти під виглядом дипломатичного вантажу співробітники Посольства Монголії в Україні. При цьому це далеко не перший випадок у практиці українських «зелених кашкетів», коли вони ловлять на тютюновій «контрі» нащадків Чингісхана і Батия — їх уже затримували за спроби підзаробити на тютюні у пунктах пропуску «Доманово» та «Тиса» на українсько–білоруському та українсько–угорському кордоні, адже в країнах ЄС ціна на цигарки зростає у рази.
Або патріарх, або пропав?
По смерті Московського патріарха Алексія ІІ питання про його наступника постало практично одразу. Святе місце предстоятеля найбільшої з православних церков не може залишатися порожнім довгий час, але й змагання між претендентами на нього не може проходити у формі боротьби, тому, швидше за все, проходитиме воно у формі «підкилимної політики». Минулої суботи на засіданні Священного синоду Української православної церкви Московського патріархату ієрархи цієї церкви прийняли офіційне звернення до свого митрополита — Володимира Сабодана — з проханням погодитися на висування його кандидатом на патріарший престол.
Віртуальний світ Юлії Тимошенко
Коли у 2006–му фракція «Нашої України» у Верховній Раді оголосила про свій перехід в опозицію, її представникам довелося вислухати чимало кпинів. Мовляв, маючи свого Президента, бути в опозиції — чи й не ха–ха. Однак якщо врахувати, що, відповідно до оновленої Конституції, правлячою вважається парламентська коаліція на чолі з Прем’єр–міністром, то в опозиційності проющенківських «нашоукраїнців» до «антикризової» більшості й уряду Януковича принаймні була логіка. Відтоді й без того нездорова українська політика остаточно захворіла на шизофренію, і тепер ми маємо значно химерніший витвір її збоченої фантазії: опозиціонера... на посаді Прем’єр–міністра. Без жартів: керівник уряду, лідер коаліції та найбільшої в ній і другої за величиною в парламенті фракції на повному серйозі заявляє про свій перехід в опозицію. При цьому з прем’єрським портфелем Юлія Тимошенко, звісно, розлучатися не збирається.
«Досталі» — і засунули назад
Акція «Досталі!», широко анонсована напередодні як «повстання середнього класу», обернулася пшиком. Автомобілі якщо й сигналили більш–менш масово, то хіба на вулиці Грушевського в Києві. Та й то це вочевидь були ініціатори протесту, які навмисно приїхали на Печерські пагорби з прапорами й гаслами, аби «надавіть на власть». А загалом столиця та інші українські міста їхали й працювали у звичному режимі, хай там як «знедолених» представників «середнього класу» закликали підтримати акцію хоч автомобільним клаксоном, хоч будь–якою іншою дудкою.
Озоном по «цукру»
Нову методику лікування цукрового діабету, досить популярну в сусідній Росії та країнах Європи, запровадили в Черкаській міській лікарні № 3. Трохи більше року тамтешні ескулапи почали застосовувати озонотерапію у спеціально відкритому кабінеті. Відтоді співробітники цього медичного закладу вже пролікували понад 600 хворих на цукровий діабет. Були серед пацієнтів і діти від 12 років, і люди похилого віку — не тільки черкащани, а й мешканці Дніпропетровська, Полтави та Кіровограда. Тож кабінет, у якому проводять озонотерапію, постійно завантажений.
Як Богдан бандитів на штурм посилав
Нагадаємо, що 16 грудня Генпрокурор Олександр Медведько направив своє подання на арешт нардепа Богдана Губського до апарату ВР, але вже під вечір того ж дня спішно відкликав його. Із власних джерел «УМ» дізналася, що сталося це після жорсткої розмови Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко з паном Медведьком, яка стала на захист одіозного БЮТівця. Відтак пан Губський поки що уник розгляду питання про позбавлення його депутатського імунітету і відповідно арешту. Як ми повідомляли, інший БЮТівець — Григорій Омельченко — не лише надав «УМ» копію подання Генпрокурора, а й направив на ім’я Медведька депутатський запит, у якому цікавиться причинами відкликання подання, просить повідомити, чи зверталася до нього Тимошенко з проханням залишити Губського у спокої тощо. Минулої п’ятниці цей запит Омельченка зачитав у парламенті голова ВР Володимир Литвин.
Жебракуйте, але не йдіть
Скільки нових персоналій приходило до влади в Україні, стільки разів представники регіональних засобів масової інформації чули обіцянки, що державну пресу таки роздержавлять, а, відповідно, редакційні колективи матимуть більше свободи дій, аби перейти з режиму дотування із місцевих бюджетів на самоокупність. Утім кожна влада розуміє, що «кишенькові» ЗМІ їй украй необхідні для маніпуляції думкою населення «на місцях». Та якщо у попередні роки це «розуміння» супроводжувалося виділенням необхідних, на покриття примх тих чи інших політичних сил, коштів, то в період світової кризи низка державних ЗМІ опинилася в ситуації, коли і грошей на них не вистачає, і працювати в таких умовах стає нестерпно.