Або патріарх, або пропав?

По смерті Московського патріарха Алексія ІІ питання про його наступника постало практично одразу. Святе місце предстоятеля найбільшої з православних церков не може залишатися порожнім довгий час, але й змагання між претендентами на нього не може проходити у формі боротьби, тому, швидше за все, проходитиме воно у формі «підкилимної політики». Минулої суботи на засіданні Священного синоду Української православної церкви Московського патріархату ієрархи цієї церкви прийняли офіційне звернення до свого митрополита — Володимира Сабодана — з проханням погодитися на висування його кандидатом на патріарший престол. Патріархат РПЦ стримано відповів, що у Києві роблять фальстарт. Офіційне «висування кандидатів» відбудеться 25 січня наступного року на Архієрейському соборі РПЦ у Москві, після чого на Помісному соборі виберуть патріарха. Попри те, що вважається, ніби за своїми заслугами Володимир Сабодан найбільш заслуговує стати патріархом, уже були прецеденти, коли РПЦ обирала менш заслуженого, але більш «ідеологічно благонадійного» патріарха, і останній такий прецедент був... із теперішнім патріархом УПЦ Київського патріархату Філаретом.

«Ми, архієреї Української Православної Церкви, звертаємося до Вашого Блаженства з проханням прийняти наше висування Вашої кандидатури на Патріарших виборах, що наближаються. Ми бачимо у Вас особу, яка здатна мудро управити церковний корабель, — ідеться у зверненні до Володимира Сабодана. — Ми вважаємо Вас достойним кандидатом на Первосвятительський Патріарший Престол і запевняємо, що підтримаємо Вашу кандидатуру під час голосування на Помісному Соборі Руської Православної Церкви». Натомість прес–секретар Московської патріархії священик Володимир Вігілянський в інтерв’ю одній із московських радіостанцій заявив, що Володимир — достойна кандидатура, але «по формі» його висування є неправомірним, оскільки «згідно зі Статутом РПЦ» воно повинне відбуватися на Архієрейському соборі, який відбудеться 25 січня 2009 року. «Я здивований, що в УПЦ зробили це раніше», — сказав Вігілянський. Тим часом в УПЦ (МП) повідомили, що сам «Митрополит Володимир подякував єпископату Української православної церкви за довіру, але від відповіді та коментарів утримався».

Традиційно митрополит Ки­ївський вважається другим за значенням архієреєм РПЦ після Московського патріарха і най­впливовішим із постійних членів Священного синоду. Нагадаємо, свого часу, 1990 року, після смерті Московського патріарха Пимена, тодішній архієпископ Київський і Галицький Філарет (Денисенко) став місцеблюстителем патріаршого престолу і головним кандидатом на нього. Проте російські ієрархи «недолюблювали» Філарета, офіційно «за властолюбство, грубість і «немонаший» спосіб життя», а насправді за те, що навіть при радянській владі архієпископ Філарет немало доклався до українізації церковного життя в Україні, зокрема видання православної літератури українською мовою. Патріархом тоді вибрали митрополита Ленінградського і Новгородського Алексія, а Філарет наступними роками свою діяльність присвятив унезалежненню Української православної церкви від Москви. Митрополит Київський Володимир Сабодан же нещодавно відзначився тим, що у своєму офіційному зверненні визнав Голодомор геноцидом українського народу, що є абсолютно врозріз із позицією білокам’яної, тож очевидно, що в середовищі ієрархів РПЦ Володимира сприймають як «українського націоналіста». Припускають, що в разі, якщо Володимир усе ж погодиться брати участь у «патріарших» перегонах, історія може повторитися. До того ж процедура обрання Московського патріарха є довільною. І її визначають самі архієреї, а тому це може бути як таємне голосування, так і «жеребкування».

ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я

Кожен, хто спостерігав за митрополитом Володимиром на свякуваннях 1020–річчя Хрещення Русі, міг помітити, що він важко хворий, що може бути як підставою для необрання патріархом, так і для невисування своєї кандидатури самим митрополитом. З іншого боку, обрання блаженнійшого в такому фізичному стані теж може мати сенс: аби на деякий час відтермінувати прихід повносправного патріарха, перевіривши інших кандидатів.

В будь–якому разі — залишається чекати рішення самого митрополита Володимира.