Ібіца у сприйнятті пересічного українського туриста — це шалений космополітичний острів десь між Європою й Африкою. Територія літньої спеки, призначена для полчищ «безбашенної» молоді, клубної музики, дискотек, сексу, випивки й наркотиків на пляжах. Щось на зразок нашого кримського «Казантипу», тільки у всеєвропейському масштабі. При ближчому знайомстві виявляється, що в такому сприйнятті — лише частина правди. Масова уява гіперболізує «шалені» якості Ібіци і не помічає інших.

Ми побували на Ібіці перед Новим роком. О цій порі знамениті клуби й ресторани зачинені. Натовпів і дискотек — катма. Зате є краса природи, морська синява, домашній затишок міжсезоння, низькі ціни. Є простір і час для знайомства з «нерозкрученими» принадами Ібіци. Саме про них ми й поділимося враженнями, почавши з того, що тепер із Києва до Ібіци можна дістатися навіть за 25–30 євро — двома лоукостовими компаніями з пересадкою.

Пане Президенте! Ви давали обiтницю на Бiблiї як гарант усiх українцiв, а їх бiльше половини вiд усiх разом узятих нацiональностей, якi проживають на територiї України. Дозвольте публiчно поставити Вам ось цi, найбiльш болючi, запитання.

Хто такий лiдер? Ставила я це запитання рiзним людям у рiзний час i отримувала рiзнi вiдповiдi. Переважно казали так: лiдер — це як Президент; той, хто керує; голова органiзацiї; директор тощо... І тiльки одна людина сказала: «Лiдер — це кожна людина!» У кожному з нас є ця жилка лiдерства, здатнiсть вести за собою, надихати людей i бути для них прикладом. Бути лiдером не означає бути iдеальним, особливим, бо кожен iз нас особливий: хтось вольовий i мужнiй, хтось чуйний i боязкий, хтось пiдозрiлий i обережний, хтось талановитий i життєрадiсний. У кожного є чого повчитися, i це — найголовнiше правило лiдерства: поважай цiнностi й особливостi кожного. Усi талановитi лiдери по всiй Київщинi працюють в ОРДК.

Дякую колективу «України молодої» за цiкаву патрiотичну, правдиву газету. Передплачую ваше видання з перших мiсяцiв виходу його у свiт. Читатиму «УМ» i в цьому роцi.

Вісімнадцять черкаських підприємців, у тому числі ТОВ «Черкасимедпроект», «Кодрат», «Газінстал», «Фірма «Агрополіавтоматика», приватні підприємства «Сміла Тепло–Газмонтаж», «Технолог СКЗ–ГАЗ», «Вода плюс тепло», «ПЕГАС», «Сміла Тепло — Комфорт» та інші, надіслали до редакції «УМ» лист про ситуацію, що склалася у їхній співпраці з ВАТ «Черкасигаз». Фахiвцi, якi займаються проектуванням та монтажем газового обладнання на Черкащині i мають багаторічний досвід роботи у цій царині, переконанi: відкрите акціонерне товариство, зловживаючи монопольним становищем, цілеспрямовано й планомірно виживає їх із ринку цих послуг.

Віднедавна Дніпропетровська міська рада благословила появу на світ комунального підприємства «Ритуальна служба», яке має взяти під свою опіку не тільки кладовища діючі, а й закриті. Причому будувати стосунки з новоствореною структурою людям доведеться за принципом «за все треба платити». І часто–густо платити за те, про що й гадки не мали.

Від сьогодні всі охочі можуть подавати заявки на реєстрацію нових доменних імен першого рівня. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, з цією метою тепер можна використати практично будь–яке слово — від торгової марки чи назви організації до географічних назв. Відтак досить обмежений список звичних нам досі закінчень інтернет–адрес, як то .com, .org, .info чи .ua, може поповнитися безліччю інших — наприклад, .pepsi, .london чи .boyarka.

Новина про пожвавлення іранської ядерної програми викликала неабиякий резонанс у міжнародній політиці та інформаційному просторі. І поки політики видають обурені заяви та дискутують на тему нових санкцій для Ірану, практики діють. Учора в столиці країни було здійснено зухвалий теракт: заміноване авто вибухнуло поблизу Тегеранського технічного університету. Загинув професор цього навчального закладу, спеціаліст із ядерної фізики Мустафа Ахмаді Рошан, ще двоє людей отримали поранення. Як повідомляє іранська інформагенція Мехр, мотоцикліст, проїжджаючи повз припаркований автомобіль ученого, закинув усередину вибуховий пристрій.

Колишній нападник англійського футбольного клубу «Манчестер Юнайтед», француз Ерік Кантона, подався в політику. Після завершення спортивної кар’єри 1997 року він уже спробував свої сили в кіно, але цього йому видалося мало: тепер футболіст вирішив поборотися за посаду президента Франції. Для реєстрації кандидатом на президентських виборах, які відбудуться навесні, Кантоні треба зібрати підписи 500 глав самоврядних органів Франції. Екс–футболіст уже звернувся з відповідним листом–проханням до мерів міст та сіл, повідомляє французька газета «Ліберасьйон».