Навпроти Львівської обласної державної адміністрації вчора знову протестували «чорнобильці». Наразі люди не оголосили безстрокової акції — вона була одноденною. Проте, за словами учасників, якщо влада й надалі не виконуватиме закон, вони готові й до радикальніших кроків. «Питання виконання судових рішень щодо нарахування чорнобильських пенсій так і не вирішено, — каже «УМ» учасниця акції, голова фонду «Діти Чорнобиля Львівщини» Валентина Буренок. — Юристи дійшли висновку, що навіть рішення Конституційного Суду не надає підстав Пенсійному фонду не виконувати судові рішення. Пенсії так і не перераховано. Рішення, що набуло чинності 1 січня 2012 року, за яким наш уряд обіцяв якісь величезні суми для «чорнобильців», так і не виконано. Навіть ліквідатори цих грошей не отримали».

До кінця тижня, згідно з прогнозами Гідрометцентру, в Україні збережеться тепла, як для зими, погода — від нуля до мінус чотирьох. А вже з 16—17 січня почнеться поступове похолодання — до мінус 7—12 градусів, — яке супроводжуватимуть помірнi снігопади. Справжні холоди прийдуть у нашу країну після 23 січня. Сайт meteoprog.ua прогнозує різке падіння температури спочатку до мінус 19, а вже через кілька днів — до 25 градусів морозу вночі.

Півроку тому білу тигрицю, подаровану Ялтинському зоопарку «Казка» Юлією Тимошенко, «видали заміж» за красеня Патріка — теж альбіноса. Нареченого для Тигрюлі, після річних пошуків, привезли з Франції. Проте норовиста самиця довго не підпускала його до себе і навіть била. Співробітники зоопарку дуже переживали, що ще довго не побачать потомства від цієї парочки, аж раптом нещодавній ветеринарний огляд подарував їм справжній сюрприз: виявилося, тигриця ось–ось повинна народити.

Нова навчальна програма з фізкультури почне діяти вже з наступного навчального року. Відповідну постанову Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розіслало цими днями своїм регіональним управлінням. Відтак на уроках фізичної культури дітлахів насамперед знайомитимуть із правилами техніки безпеки, навчатимуть надавати першу невідкладну допомогу, проведуть екскурс в історію самого предмета. Це, так би мовити, теоретичний курс навчання. Що ж до практичних занять, то кожна школа обиратиме їх самостійно. МОН пропонує для цього десять основних напрямів: волейбол, баскетбол, гандбол, гімнастика, настільний теніс, легка атлетика, туризм або футбол. Вибір залежатиме від матеріальної бази і місцевих традицій школи. Згодом міністерство планує розширити цей перелік відповідно до побажань навчальних закладів.

Не кожен спортивний колектив у професіональному статусі може однаково потужно виступати на кілька фронтів. Пальців однієї руки вистачить, щоб перерахувати «стахановців» світу спорту. Що таке розриватися на три напрямки, тепер добре знають баскетболісти «Азовмаша». Пригадується, як на початку сезону форвард азовців Олексій Печеров ділився з «УМ» амбіціями свого нового клубу: в Маріуполі планували якнайкраще виступити у двох міжнародних турнірах, поборотися за Кубок та першість України. Однак, підбиваючи проміжні підсумки, доводиться констатувати, що маріупольці просто «здулися» на півдорозі. У Єврокубку «Азовмаш» залишився осторонь «топ–16»; мало шансів на вихід із групи й у Лізі ВТБ; не клеяться справи віце–чемпіонів і на внутрішній арені, де підопічні Гінтараса Крапікаса програли три матчі поспіль. Слід зауважити, що литовець Крапікас працює з командою менше місяця; йому довелося замінити на тренерському містку Ацо Петровича, який за сімейними обставинами залишив Маріуполь.

Один із найбагатших клубів Національної хокейної ліги, «Нью–Йорк рейнджерз», уже забув, як це — боротися за Кубок Стенлі. Після єдиного в новітній ері виграшу трофею в 1994 році «команда мільйонерів» поступово відійшла на другий план. Навіть скуповуючи за шалені гроші зірок найбільшого масштабу, «рейнджери» на межі тисячоліть вісім сезонів поспіль не могли потрапити до «плей–оф». Та й після того команда не пробивалися далі другого раунду Кубка Стенлі.

На жаль, є люди, які внаслідок перенесених захворювань, травм, лікування токсичними препаратами або впливу дуже гучних звуків мають порушення слуху (а це приблизно 10% населення світу, і їх кількість невпинно зростає). Необхідність постійно перепитувати, просити, щоб інші розмовляли гучно та чітко, неможливість спілкування по телефону — все це не дає повною мірою та без проблем виконувати свої посадові обов’язки. Такі діагнози як приглухуватість або глухота змушують людей звільнятись iз роботи або відмовлятись від перспективи кар’єрного зростання.

Здавалося б, ніщо так не заряджає нас позитивом, як свята. Приємні клопоти, пов’язані з підготовкою до дати «ікс», пошук подарунків та очікування дива наповнюють життя особливим сенсом і піднімають настрій. А ще коли цей настрій пахне мандаринками і хвоєю, відлунює салютами і тостами, веселощами під келих традиційного шампанського, то отриманих емоцій має вистачити надовго. Тим паче що перша декада січня зазвичай минає у відпочинковому режимі, а про роботу якщо і згадуємо, то, радше, теоретично.

Однак багатьом із нас знайоме це відчуття: свята закінчились, а сили рухатися далі немає. І тебе вже не просто напружує, а емоційно вбиває необхідність щоранку під звуки нахабного будильника підіймати себе з теплого ліжка і запаковувати в уніформу рутинних обов’язків. За спостереженнями психологів, для того, аби «відновитися» після святкових канікул і повернутися до звичного життя, людині потрібно від чотирьох днів до кількох тижнів. Усе залежить від особливостей характеру. А ось у цей перехідний період доводиться продумувати кожен свій крок — і вдома, і на роботі. Починаючи від ритуальної ранкової кави і завершуючи вечірньою ванною.