Контроль — посилити. Надії — не загасити
26 березня, напередодні Міжнародного дня театру, в Києві вручатимуть «Київську пектораль». Цього року театральна премія відзначає двадцятирічний ювілей. Дата, особливо у контексті нашого часу, дуже не стабільного, солідна. Тож для наступних поколінь її справедливо вирішили зафіксувати у вигляді ювілейного буклета, в якому зібрана інформація про всіх переможців цих двох десятиліть Незалежностi. Презентуючи видання, керівниця міського управління культури Світлана Зоріна ніби між іншим зауважила, що не завжди список лауреатів був укомплектований на сто відсотків — відомі випадки, коли ті чи інші номінації — а всього їх чотирнадцять — залишалися без переможців. Хтось сприйме це як просто інформацію: зрештою, все буває, і зняття тих чи інших номінацій «Київської пекторалі» — з об’єктивних причин! — також. Той, хто слідкує за премією вже не один рік, насторожиться: невже знову повториться минулорічна ситуація? Нагадаю, що дев’ятнадцята «Пектораль», усупереч рішенню експертів, «схудла» на кілька номінацій. Причому відомо це стало вже на самій церемонії нагородження, а номінантів навіть не запросили на сцену...