Днями із Вільнянської виправної колонії має вийти на волю несправедливо засуджений Максим Дмитренко. За злочин, якого він не скоював, хлопець уже відсидів вісім років. Він є останнім, кого ще не випустили з–за ґрат після зізнання у конкретних кривавих злочинах пологівського сексуального маніяка Сергія Ткача. Нагадаємо, що загалом «правопохоронці» у Пологах силою вибили зізнання у зґвалтуваннях та вбивствах дівчат і запроторили за ґрати десятьох осіб. Тодішні вироки ставила під сумнів, окрім «України молодої», низка й інших незалежних від влади ЗМІ.

Громадськість у різних куточках країни все частіше згуртовується, щоб висловити протест проти кримінального свавілля родичів посадовців. Після тривалих акцій протесту в Миколаєві (де люди обурювалися перебігом слідства у справі «мажорів», які зґвалтували та підпалили Оксану Макар) подібна акція позавчора відбулася і в Запоріжжі. Мітинг молоді «За справедливе правосуддя!» навпроти будівлі облдержадміністрації місцеві студенти проводили не лише внаслідок шокуючого злочину в Миколаєві, а й через безмір місцевих «недоторканних».

Масштаби крадіжок будинкових лічильників гарячої води, встановлених у підвальних приміщеннях багатоповерхівок, наприкінці зими — початку весни нинішнього року в обласному центрі Прикарпаття були схожі на епідемію. Рахунок ішов на десятки приладів, які безслідно зникали ледь не щодня. При цьому «почерк» виконаних із викрадення робіт видавав фахівця, добре обізнаного з цією справою.

В обласній міліції Київщини категорично відмовляються повідомити прізвище заступника голови правління столичного банку (як і саму фінансову установу, яку він представляє), якому вдалося уникнути смерті позавчора на початку десятої вечора. Відомо лише, що київському банкіру 38 років і відтепер він може вважати, що «народився у сорочці».

У Національному антарктичному науковому центрі Державного агентства з науки, інновацій та інформатизації урочисто провели в Антарктиду 17–ту українську експедицію. Як розповіла «УМ» співробітниця прес–служби НАНЦ Рита Логінова, цього разу на станцію «Академік Вернадський» вирушило 11 чоловіків, з них більшість — антарктичні ветерани, які зимували на станції до семи разів. «Жінок знову не буде в експедиції, але ми активно обговорюємо це питання, бо є багато охочих», — каже пані Логінова.

Пафосний саміт країн Євразійського економічного співтовариства, який почався позавчора в Москві, так і не завершився створенням «російської відповіді» Євросоюзу. Пере­шкодою на шляху до перетворення організації в Євразійський економічний союз за принципом ЄС стала позиція Білорусі. Москві не вдалося переконати президента РБ Олександра Лукашенка в тому, що рішення в майбутньому ЄЕС треба ухвалювати вищою радою, а не на рівні держав. Мінськ наполягає, що кожна країна–учасниця нового утворення повинна мати право блокувати рішення союзу — і таким чином залишатися бодай частково незалежною.

Щонайменше 46 людей загинуло і понад 230 отримали поранення внаслідок скоординованої серії терактів в Іраку. Чергова хвиля насильства прокотилася країною в день дев’ятої річниці з початку американської інтервенції й напередодні саміту Ліги арабських держав, що 27–29 березня вперше за 20 років відбудеться в Багдаді. З огляду на це на всіх столичних блокпостах вживають надзвичайних заходів безпеки, проте серед постраждалих учора міст фігурує й Багдад.

У Франції вчора офі­ційно стартувала ви­борча кампанія — напередодні Конституційний суд затвердив список із десятьох кандидатів, які 22 квітня позмагаються за посаду президента. Згідно з французьким законодавством, для участі в президентських виборах претендент має зібрати не менше 500 підписів мерів міст і депутатів муніципальних рад.

У Тернополі відбувся перший урочистий випуск першої в Україні Аграрної школи. Цей унікальний навчальний заклад було створено влітку минулого року на базі відомого агрохолдингу «Мрія», очолюваного Героєм України Іваном Гутою. Створивши надсучасне, як для нашої держави, сільськогосподарське виробництво, на певному етапі розвитку його керівники зіткнулися з браком висококваліфікованих спеціалістів відповідного рівня — агрономів, технологів, інженерів. Як відомо, матеріально–технічна база українських аграрних вишів однозначно бажає кращого, тож їх студенти мають дуже слабкі можливості закріплювати теорію з допомогою справді сучасної практики. Цей недолік і вирішили виправляти у «Мрії», запровадивши у своїй аграрній школі інноваційну програму для кращих випускників аграрних ВНЗ i молодих спеціалістів. «Фішка» агрошколи полягає в тому, що там не тільки дають максимум практичних знань, а й роблять це на сучасній виробничій базі з новітніми технологіями і найновішою зарубіжною технікою, про які переважній більшості сільськогосподарських підприємств у нашій державі доводиться поки що тільки мріяти.