«День тиші» на початку боротьби

21.03.2012

У Франції вчора офі­ційно стартувала ви­борча кампанія — напередодні Конституційний суд затвердив список із десятьох кандидатів, які 22 квітня позмагаються за посаду президента. Згідно з французьким законодавством, для участі в президентських виборах претендент має зібрати не менше 500 підписів мерів міст і депутатів муніципальних рад.

Соціологічні опитування не залишають сумнівів у тому, хто з кандидатів вийде у другий тур, призначений на 6 травня: зі значним відривом від суперників у боротьбі за народні симпатії лідирують чинний президент Ніколя Саркозі та кандидат від опозиційної Соцпартії Франсуа Олланд. Обидва наразі користуються підтримкою 25—29% виборців. Згідно з останніми рейтингами, соціаліст попереду, проте цифри постійно змінюються і Саркозі дедалі зменшує відрив. Тож багато залежатиме від того, кому віддадуть свої голоси ті кандидати, які «вилетять» у першому турі.

Передусім — від лідерки Національного фронту Марін Ле Пен, яка у передвиборчих рейтингах впевнено посідає третє місце. Хоча необхідні для реєстрації підписи місцевих депутатів їй удалося зібрати буквально в останню хвилину. А ще один відомий політик, колишній прем’єр–міністр Домінік де Вільпен, який раніше користувався в народі неабиякою популярністю, і взагалі з цим завданням не впорався. Можливо, тому, що занадто відверто ворогує з чинним главою держави.

Серед тих кандидатів, яким вдалося пройти горнило реєстрації, можна назвати ще двох відомих французьких політиків — лідера правоцентристів Франсуа Байру та представника радикального лівого крила Жана–Люка Меленшона. Решта претендентів на президентську посаду відіграють роль політичної масовки.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Попри старт виборчої кампанії, учора всі кандидати в президенти Франції відмовилися від дебатів і намагалися дотримуватися «політичної тиші» — на знак оголошеної в країні жалоби за жертвами терористичного нападу на єврейську школу в Тулузі. По всій Франції відбулися жалобні мітинги та марші з вимогами покарати злочинця й захистити народ від тероризму. Нагадаємо, у понеділок невідомий на моторолері влаштував стрілянину біля навчального закладу, убивши трьох дітей і рабина. У Франції вперше в історії оголошено найвищий рівень терористичної загрози, сотні поліцейських задіяні в загальнонаціональній операції з розшуку вбивці. Особливо прискіпливо правоохоронці патрулюють вокзали, аеропорти й туристичні зони. Президент Ніколя Саркозі пообіцяв, що біля всіх мусульманських і єврейських культових установ та конфесійних шкіл буде встановлено пости охорони.

Наразі слідчі відпрацьовують дві головні версії: за однією з них, терорист був ісламістом, за другою — ультраправим екстремістом. На першу версію наводить убивство єврейських дітей та рабина, проте поліція вважає, що той самий убивця винен і в загибелі трьох військовослужбовців, знайдених застреленими з початку березня. Двоє з них були мусульманами, третій — виходець з Антильських островів.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>