На щастя, територія України характеризується м’яким кліматом і відповідно порівняно спокійним водним режимом річок. Але трапляються і винятки. Про це, зокрема свідчать спостереження державної гідрометслужби.
Почнемо з Дніпра — головної ріки країни. Максимальна витрата води в межах Києва спостерігалася на початку травня 1931 року і становила 23100 м3/с, а біля Дніпропетровська — навіть 25100 м3/с. Збереглося фото, на якому зображено вулицю Волоську, що на Подолі. Уся вона у воді. Протилежною була картина під час історичної посухи в 1921 року — тоді витрата води в Києві зменшилася до 93,0 м3/с.
Існують відомості, що водність основної артерії України бувала більшою і меншою. Про перетворення Дніпра мало не на струмок свідчить фрагмент листа, написаний Іваном Мазепою 6 жовтня 1708 року: «Під час нинішньої справжньої суші у багатьох місцях так Дніпро повисихав, що вбрід кіньми оний переїжджають, а між Переяславлем і Трахтемировим два броди такі мілкі ізнов на Дніпрі з’явилися, що через ониї люди їздять».
Ріка Дніпро володіє ще кількома рекордами, щоправда, не без допомоги людини. Так, у Дніпровському водосховищі за кілометр вище від греблі Дніпрогесу є місце з глибиною 62 м. Інше водосховище — Кременчуцьке — сягає ширини 28 км. Траплялися випадки, коли на акваторії останнього формувалися вітрові хвилі висотою 3,9 м. Майже як на морі!
Своєрідним, а саме — паводковим режимом, характеризуються річки Карпат. Так, на початку березня 2001 року лише за одну добу рівень води Тиси в місті Тячів підвищився на 5,4 метра. Зрозуміло, що максимальна амплітуда може бути більшою. Рекорд тут також за Тисою — на гідрологічному посту Чоп відмінність між максимальним і мінімальним рівнями становить понад 11 метрів!
Під час паводків на річках Карпат швидкість течії сягає 4–5 м/с. А на одній iз приток Тиси — р. Мокрянка — якось було зафіксовано навіть 7,1 м/с.
Тепер про температуру води і льодові явища. Максимальну температуру виміряно в річці Інгулець — 40,3 °С. У Києві, який славиться своїми пляжами, подібного не було і близько. Максимум тут становить лише 28,6 °С — цю температуру зафіксовано 22 липня 2010 року.
І хоча для України невластиві сибірські холоди, бували випадки, коли товщина криги перевищувала один метр. Абсолютний максимум належить тут невеличкій річці Мерла на Харківщині, де на гідрологічному посту Богодухів з 5 по 10 квітня 1963 року стояла крига завтовшки 1,3 метра. Що ж до Дніпра в межах Києва, то тут максимальну товщину — 80 см — зафіксовано 15 лютого 1963 року.
Найбільшу тривалість льодоставу зафіксовано на річці Красна, що на Луганщині. Утворившись наприкінці 1953 року, лід тут простояв майже півроку — 163 доби.
Досить значними на території України є й відмінності в якості води. Навіть в її мінералізації можливі відмінності на порядок. Так, у невеличкій річці Лозуватка, що впадає в Азовське море, 8 вересня 2005 року зафіксовано мінералізацію 7814 мг/дм3. Інша протилежність — карпатська річка Ворона, в якій 1 квітня 2006 року спостерігалося лише 69 мг/дм3, що лише трохи більше за мінералізацію дощової води.
А ось кілька рекордів, які характеризують Дунай — найбільшу ріку, до якої має вихід Україна. Одного разу тут виміряно глибину 39 метрів. Дунай вирізняється не лише своїми великими розмірами і водністю, а й величезним стоком наносів. У 1980 році їхній обсяг становив 85 млн. тонн, або майже по дві тонни на кожного мешканця країни. Недарма дунайська дельта безупинно просувається в бік моря.
Зрозуміло, що перелічені рекорди не остаточні. Мине якийсь час і з’являться нові, тим паче що більшість із них припала на останні півстоліття — період значних змін клімату.
Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>
Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>
У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>
Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>
Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>
