Угамував качалкою

Упродовж цілої ночі невеличка Нижня Липиця з населенням близько 700 осіб нагадувала театр кримінальних дій, де страхітливі сцени змінювалися з калейдоскопічною швидкістю. «Тільки–но слідчо–оперативна група Рогатинського райвідділу міліції після півночі прибула в це віддалене село, відреагувавши на повідомлення про виявлений на одному з обійсть труп господаря з проломленим черепом, як сигнал тривоги надійшов з іншого кінця населеного пункту. Сільський голова повідомив телефоном, що там невідомий нападник увірвався в хату самотньої пенсіонерки», — розповіли «УМ» у прес–службі прикарпатської міліції.

Кривавий онучок

У Черкасах від ножових поранень у власному будинку, де всі домашні речі були перевернуті догори дном, загинуло подружжя пенсіонерів. Розтерзані тіла 83–річної жінки та 80–річного чоловіка знайшла їхня донька, котра прийшла провідати батьків.

Делікатес із кайфом

Підозрюваним, котрі потрапили до ізолятора тимчасового тримання у Миргороді, здавалося, можна було тільки позаздрити своєму 30–річному співкамернику. Ще б пак! Адже не встиг той потрапити до ІТТ, як 32–річна дружина принесла йому на обід свіженьких пельменів. Однак поведінка останньої видалася правоохоронцям дещо підозрілою. Тож вони вирішили перевірити… начинку тієї смакоти. І виявили всередині трьох пельменів запаковану в невеличкі поліетиленові згортки подрібнену коноплю.

Життя віртуальне — ризики реальні

Життя віртуальне — ризики реальні

«Не розмовляй з незнайомцями. У жодному разі не сідай до них у машину і не бери від них подарунків. Якщо вони спробують до тебе наблизитись, одразу ж тікай або гукай на допомогу», — саме такі настанови батьки звикли давати своїм дітям. Проте сучасні реалії диктують нам нові правила. В епоху активного користування iнтернетом з’являються нові можливості, а разом з цим — і ризики. Саме тому один із відомих операторів мобільного зв’язку розпочав соціальну рекламну кампанію «Розкажи дітям про безпеку в інтернеті». Її мета — звернути увагу батьків на необхідність виховувати дітей не тільки в повсякденному, а й у віртуальному житті. Вже зараз на вулицях українських міст з’явилися бігборди з зображенням неголеного дядечка кримінальної зовнішності, який тримає в руках табличку «Додати друга». Це нагадування і батькам, і дітям, що по той бік монітора може сидіти саме такий «друг» і далеко не з благородними намірами.

Зачистка музейників. Друга хвиля?

Зачистка музейників. Друга хвиля?

5 квітня Міністерство культури таки дотиснуло — і поставимо це слово буквально, без лапок — генерального директора головної художньої­ галереї країни: контракт з Анатолієм Мельником, який обіймав цю посаду понад 12 років, було розірвано достроково. Атака на Мельника, нагадаємо, почалася наприкінці січня, коли наказ про його звільнення через низку причин «не доїхав» до музею на вулиці Грушевського. По–перше, знімати директора НХМУ, за великим рахунком, не було за що, мотиваційна частина цього документа виглядала досить непереконливо, по–друге, сам Мельник натиснув своїм авторитетом і, нарешті, на заваді стала потужна медійна хвиля щодо маловмотивованих відставок/призначень керівників топових музеїв Києва, найбільш обурлива з–поміж них — відставка директора Національного заповідника «Софія Київська» Неллі Куковальської.

Заповідник красунь

Заповідник красунь

Ще один прояв чудасій у музеях першого ешелону. Уже тиждень у соціальних мережах зі смаком обговорюють постать нового співробітника, наразі позаштатного, Національного заповідника «Києво–Печерська лавра» — Влади Прокаєвої (прізвище за першим чоловіком — Литовченко), яка свого часу підтвердила легенду про те, що українки — найкрасивіші жінки світу, знявшись оголеною для таблоїду «Плейбой». Від початку квітня Влада отримала окремий кабінет, як кажуть у прес–службі заповідника, дуже маленький, де працює без зарплати, але невтомно. Чутки в інтернет–мережах пророкують колишній зірці «Плейбоя», володарці титулу Міс Україна–1995, посаду заступника генерального директора Національного заповідника «Києво–Печерська лавра».

На електронній хвилі

«ДахаБраха» — одна з найцікавіших музичних формацій в Україні, життєве кредо якої — експеримент. Починаючи від зовнішнього вигляду й продовжуючи цю лінію у своїх композиціях, музиканти поєднують усе, що «лягає на душу», викликає їхній інтерес. Це, наприклад, барабанний ритм, що народжує асоціації з полюванням африканського племені масаїв чи спонукає згадати про дикі танці кавказьких горців. «Ми вирішили працювати в жанрі етнохаосу, тобто змішати етнічні мотиви різних народів світу. Але нам кажуть, що ми не вплітали б, все одно чути, що ми українці, основа у нас українська. Ми даємо нове життя старим українським пісням, яким уже по тисячу років», — пояснив якось «УМ» Марко Галаневич, «чоловіче обличчя» «ДахиБрахи».

Бій целофановим торбинкам

Бій целофановим торбинкам

Одноразовий посуд і целофанові пакунки так міцно ввійшли в побут сучасної людини, що уявити зручне життя без цих благ цивілізації стає дедалі складніше. Завдяки практичності й дешевизні без поліетиленових матеріалів сьогодні не обходиться майже жодне виробництво. Ми ж, беручи на касі супермаркету целофанову «маєчку», а то й місткий пакет, навіть не замислюємося над тим, що буде з цією «тарою» завтра і, тим паче, через десятки років. Якщо нас і далі не хвилюватиме це питання, то Україна ризикує перетворитися на гігантський смітник. Ці перспективи вже схвилювали і Верховну Раду — там навіть задумалися про законодавчу заборону целофанових пакетів.