Рік російської міфології
«25 квітня (12–го за старим стилем) празнується Муромській іконі Божої матері, яку привіз із Києва благовірний князь Костянтин, аби хрестити племена ідоловірців — мурому», — сповіщає видання «Московія» з «Бібліотеки В. С. Черномирдіна». А тепер поміркуймо над цією нібито об’єктивною інформацією. Отже, йдеться про фінське плем’я мурому (це від нього походить великоруський фольклорний герой Ілля Муромець), яке жило на берегах Оки і жодного стосунку до високорозвиненої і вже давно хрещеної на той час — поч. ХІІ ст. — Київської Русі не мало. А «привіз із Києва» в перекладі з алегоричної мови російських істориків означає «поцупив». Так само, як це зробив свого часу Андрій Боголюбський, вкравши у жіночому монастирі Вишгорода (звідки 1155 р. утік до Володимира–на–Клязьмі) ікону Богородиці, яка згодом дістала назву Володимирської Божої матері.