Сергій Андрушко: Я намагався порушувати резонансні теми

Сергій Андрушко: Я намагався порушувати резонансні теми

Сергій Андрушко на каналі СТБ працював з 2000 року до початку нинішнього місяця. Репортер за роботу над сюжетами для випусків «Вікон. Новин» у 2010–му отримав найвищу професійну відзнаку — «Телетріумф». Але перейшов у департамент документалістики каналу, звідки знову повернувся у «Вікна» цієї весни. Втім за півтора місяця роботи у новинах в ефір не вийшло аж чотири сюжети визнаного профі. У них розповідалося про реагування влади на критику ЗМІ, якість підготовки Києва до Євро–2012, зокрема розподіл кількох мільйонів гривень, виділених КМДА на реконструкцію будівель. Редактор «Вікон» Володимир Павлюк каже, що його не влаштовувала якість сюжетів Андрушка. Натомість Сергій переконує: такими словами просто прикривається цензура.

Вікторія Борщенко: Не думаю, що я погодилася б змінити паспорт

Вікторія Борщенко: Не думаю, що я погодилася б змінити паспорт

Для більшості українських збірних з ігрових видів спорту виступ на континентальних першостях — це більше виняток, ніж закономірність. Проте є в нашій державі колектив, який за всі роки незалежності не пропустив ще жодного чемпіонату Європи. У грудні жіноча гандбольна збірна гратиме вже на 11–му Євро поспіль.

Лідеркою нинішнього складу «синьо–жовтих» без сумніву можна назвати Вікторію Борщенко. 26–річна уродженка Херсона, яку на минулому ЧЄ кілька разів нагороджували титулом «найкращий гравець матчу», і тепер веде за собою колектив. У відборі до ЧЄ–2012 гравчиня волгоградського «Динамо» стала найрезультативнішою в збірній України, закинувши 35 м’ячів. А своєму клубу допомогла виграти титул чемпіона Росії.

Зазвичай у сезон відпусток легіонерки хоч на кілька тижнів намагаються зазирнути на Батьківщину. Тут кореспондент «УМ» і розшукав зірку українського гандболу. До речі, як і відомі футболісти — Кантона, Бекхем, Роналдо, Шевченко, Віка грає в збірній під сьомим номером.

Воду ситом не носити...

У державній казні бракує грошей на виплату пенсій. Це навіть почали визнавати й самі урядовці. Кабінет Міністрів збільшив дефіцит Пенсійного фонду на 7 мільярдів гривень — у цьому днями зізнався віце–прем’єр–міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. «Про проблеми з наповненням Пенсійного фонду вже давно говорять експерти. І вперше цей факт підтвердила сама влада, — коментує «УМ» ситуацію з державною скарбницею експерт Центру Разумкова Павло Розенко. — Таким чином влада повністю визнала свою поразку в проведенні пенсійної реформи — «революція» провалилася і не дала жодних результатів. Сам Сергій Тігіпко, анонсуючи пенсійну реформу, розповідав ЗМІ, що головним досягнення реформи стане збалансування бюджету Пенсійного фонду. Навіть була обіцянка у 2012 році дефіцит повністю мінімізувати, а в 2013 році зробити бюджет ПФ бездефіцитним. Тоді, у 2013 році, планувалося запустити й накопичувальну систему пенсійного страхування — другий рівень — так звану інвестицію в молоді покоління. Але що ж ми маємо на практиці? Дефіцит ПФ у 2012 році не лише не зменшився, а й збільшився. Якщо в минулому році він складав 58 мільярдів, то в цьому році — після останніх змін до бюджету — разом із державними дотаціями становить 65 мільярдів гривень. Якщо порівняти навіть із кризовим 2009 роком, то тоді дефіцит ПФ складав близько 30 мільярдів гривень, сьогодні ж — 65! Це лише доводить повний непрофесіоналізм нинішньої влади: насадили пенсійну реформу, змусили жінок працювати довше на п’ять років, збільшили на 10 років страховий стаж, обмежили в правах «чорнобильців», науковців, військових пенсіонерів. І який від того ефект?».

Четвертий сон Миколи Яновича

Четвертий сон Миколи Яновича

Український Прем’єр–міністр Микола Азаров сумний і гордий водночас. Як і в усієї країни, його серце також розривається від туги за рахунок 0:1. Утiм душа його палає щастям за той факт, що спортивні змагання все–таки тривають. Незважаючи на Юлію Тимошенко. Суворий Азаров, на відміну від інших своїх співвітчизників, втримався від критики угорського судді, обмежившись тільки фразою про несправедливість. Натомість шансу ще раз копнути ногою політичних опонентів упустити не міг. «Емісари нашої опозиції робили все, щоб зірвати чемпіонат України. Не вийшло! — Янович пропустив усього лише один прийменник і таким чином суттєво занизив статус змагань. І, аби справити ще сильніше враження, зробив сміливий лінгвістичний експеримент: — Порядок і безпеку ми забезпечимо!».

Печатки ніде ставити...

Печатки ніде ставити...

Сотня молодих та ініціативних людей укотре довела, що боротися з безчинством діючої влади можна і потрібно. «Об’єднання громадян», як назвали себе учасники акції, прийшло під Кабмін, аби висловити своє невдоволення ситуацією з опечатуванням Гостинного двору. Щоб наочно продемонструвати свою незгоду, вони у відповідь опечатали Будинок уряду: кількасот метрів клейкої плівки «обійняли» будівлю з лівої сторони, а всі входи були опечатані наклейками.

Прощання з жовто–блакитними

Прощання з жовто–блакитними

Із завершенням виступів збірної Швеції на Євро–2012 завершується й ера панування 5 тисяч шведських фанатів у кемпінговому містечку на Трухановому острові Києва. Своїм перебуванням у нашій столиці шведи задоволені, тож бажання їхати з України зовсім не мають. І, попри протилежні прогнози європейських туроператорів, обіцяють обов’язково сюди ще повернутися, і не раз. «Ми зробили свого роду історичний проект у Києві. Пригадую, коли ми вперше почали розмовляти з нашими українськими партнерами щодо створення такого містечка, було до кінця не зрозуміло, як це вдасться, — зізнався на підсумковій прес–конференції перед згортанням шведського фан–кемпінгу його організатор від Швеції Ніклас Хельберг. — Але поетапно, поступово ми цей проект усе ж реалізували. Він став випробуванням для нас. Але підтримка з боку Київської міської адміністрації та інших партнерів була на високому рівні. Мені здається, ми зробили місто жовто–блакитним. Я хочу подякувати і київській владі, і всім мешканцям міста Києва, які допомагали нашим уболівальникам. Нам тут дуже сподобалося».

Хто більше вбивав?

Під час чергового засідання суду в справі Оксани Макар просто в клітці для підсудних побилися Євген Краснощок та Артем Погосян. Оскільки журналістів на це засідання не пустили — суд мав саме розглядати подробиці зґвалтування постраждалої, про бійку стало відомо зі слів адвоката матері Оксани Тетяни Суровицької. Як розповів Микола Катеринчук, Євген Краснощок двічі вдарив Артема Погосяна — в шию та вухо. Захисник потерпілої вважає, що причиною цього, швидше за все, є свідчення, які дає Артем Погосян. Адже свою вину у злочині він заперечує. Зокрема, Артем, згідно з обвинувальним вироком, зазначає, що не мав статевих стосунків з Оксаною Макар. Утім судмедекспертиза встановила, що дівчину ґвалтували всі троє. Свідчення Погосяна могли не сподобатися Євгену Краснощоку, й він відреагував кулаками. Схильність останнього до агресії, як засвідчив цей випадок, не притупили ні страшний злочин, ні перспектива опинитися у тюрмі з довічним в’язнем.

20 років митрополитом

Учора зранку на Соборній площі у Києво–Печерській лаврі митрополит Володимир відслужив літургію з нагоди 20–річчя своєї предстоятельської служби. З нагоди свята до Києва привезли чудотворну Касперівську ікону Богоматері, перед якою напередодні свого вступу до Одеської духовної семінарії молився юний Віктор Сабодан. Як повідомили в Синоїдальному інформаційно–просвітницькому відділі УПЦ МП, ікона пробуде у столиці лише один день.

Разом стріляли, разом до відповіді

Слідство в резонансній справі про стрілянину у Вашківцях Чернівецької області, внаслідок якої 15 червня загинула одна людина й двох було поранено, встановило нові подробиці трагедії. Названо вже й прізвище ініціатора трагедії. Микола Шородок iз Брусниці в той день разом зі своєю матір’ю–підприємцем працював на святі «На гостини до Івана» в Чорториї, де свої палатки мало виставити кожне село Кіцманського району. До ятки ПП Шородок, де торгували шашликами, підійшли брати Гараси, Віталій і Юрій, та Роман Ставчанський. Між Шородком та Ставчанським виник конфлікт, який швидко закінчився. Але Микола затамував образу на кривдників, тим більше, що бійка відбулася на очах його доньки.

Операція «недоторканність»

Операція «недоторканність»

Набір хронічних захворювань Верховної Ради, які між виборчими кампаніями перебувають у стадії ремісії, перейшов у гостру стадію свого перебігу. Хто перший ухопиться за «лікування», той і сподівається отримати дивіденди. І хоча українці ніби вже достеменно розібралися з виборчими технологіями, політики за інерцією продовжують привертати, а точніше, відволікати увагу, суспільства від економічних провалів популістськими питаннями. Як не російська мова — то депутатська недоторканність.