Вперше на етно–тур–фест «Бурштиновий шлях», що традиційно проходить в останні вихідні червня біля райцентру Володимирець, я потрапила минулого року. Їхала туди без особливого ентузіазму — сама ж бо з тих країв, усе там бачила, все знаю. Чим мене тут можна здивувати? Але мій скептицизм розвіявся уже з перших хвилин, коли ступила на фестивальну галявину.

Комунальне господарство обласного центру Прикарпаття останнім часом, схоже на те, тероризує якась організована злочинна чи нечиста сила. Судіть самі: в період цьогорічних холодів у підвалах івано–франківських багатоповерхівок хтось масово демонтував лічильники гарячої води. Тоді міський голова Віктор Анушкевичус назвав це явище не банальними крадіжками, а «диверсією». Дещо раніше, коментуючи пошкодження безхатченками теплотраси в підвалі будинку по вулиці Довженка, він заявив, що «в місті є група людей, які роблять диверсії». І, зрештою, черга дійшла до зловмисників, котрі спеціалізуються на пошкодженні ліфтів. «Найдіть, хто це робить, — звернувся мер на оперативній нараді 19 червня в міськвиконкомі до керівників місцевих правоохоронців. — Тому, хто найде, я віддам свою зарплату. Це діють не просто злодії, це — цілеспрямована диверсія».

В Україні стартував сезон відпусток: хтось мріє про море, хтось — про гори. А комусь до вподоби й звичайні оглядові екскурсії найбільш відомими містами України. У трійку найулюбленіших туристичних «точок» нашої держави, безумовно, потрапляє і столиця. У Києві є на що подивитися не тільки туристу–новачку — «стольний град» приховує чимало невідомих і цікавих фактів навіть для корінних киян. Тож ніколи не пізно вирушити на екскурсію навіть рідним містом. Про цікавинки, байки й туристичні секрети столиці «УМ» розповіли представники спільноти «Захоплюючий Київ», яка об’єднує істориків та києвознаців. Разом з екскурсоводом спільноти Ганною Шевчук ми й собі вирушили на пошуки невідомого Києва.

«Немає сили... жити», — поскаржилася при зустрічі добра приятелька моїх студентських років Олена. Після низки стресів, пов’язаних зі складними моментами в житті, їй почали докучати безпідставні страхи і тривога, безсоння, головний біль, хронічне безсилля, болі в серці. Візити до лікарів майже нічого, крім нового розпачу, не додавали. Хтось радив пити знеболювальні пігулки, хтось — заспокійливі, той казав, що допоможе тепла ванна, інший — що тільки холодна купіль. Порадам не було кінця, але замість заспокоїти, вони лише доводили молоду жінку до відчаю.

Медичною мовою Оленину недугу називають «вегето–судинна дистонія». Із таким діагнозом, журиться приятелька, і лікарняного не дадуть, і як ефективно лікуватися — не завжди підкажуть. А все тому, що хвороба ця дуже суперечлива, і навіть серед лікарів досі немає одностайності — ані щодо діагностики захворювання, ані щодо його терапії. Такий діагноз, на думку фахівців, має п’ята частина українців, хоча не кожен про нього здогадується. Адже недуга вдало маскується — під захворювання серця, проблеми зі шлунком, гіпотонію тощо. Тож і виходить, що замість лікувати комплексно, вегето–судинну дистонію «розбирають» на частини різні фахівці, призначаючи різні — часом суперечливі — схеми лікування. А хворому невтямки, чому полегшення короткочасне або його взагалі немає...

Літо нарешті нагадало про себе, нагрівши повітря до позначки «30 і вище». За такого температурного режиму важко не лише працювати, а й дихати, особливо в місті. Аби пережити цей період без шкоди для здоров’я, важливо дотримуватися кількох простих, але важливих правил.

Привітна Одеса вже втретє потішила шанувальників класикою німого кіно під відкритим небом — з 15 по 17 червня на причалі морського вокзалу проходив фестиваль «Німі ночі». Упродовж трьох днів, починаючи з 10–ї години вечора, на великому екрані демонстрували шедеври німого кінематографа, які наживо озвучували музиканти. Більшість із цих фільмів в Україні були презентовані вперше.

Менi було лише шiсть рокiв, коли почалася вiйна, та спогади нiколи не зникали з пам’ятi. Батька призвали до лав армiї. Знайомi порадили матерi виїхати з мiста, бо батько був партизаном у загонi Щорса, це могло стати причиною розправи над сiм’єю. Мати випросила у знайомих коня, воза, поклала на нього трохи найнеобхiднiших речей, настелила конюшини (щоб годувати коня), посадила мене й 10–рiчного брата, i ми поїхали свiт за очi — туди, де сiм’ю не знали.

Як відомо, радіомовлення у світі здійснюється в різних діапазонах радіохвиль — на довгих, середніх, коротких з амплітудною модуляцією, а на ультракоротких — з частотною модуляцією. Найкраща якість звучання на УКХ, однак радіус дії цих радіопередавачів на рівнині становить близько 100 км, а в горах — набагато менше.