Генпрокуратура звітує про завершення розслідування кримінальної справи щодо організаторів будівельної афери «Еліта–центр». Як ідеться у повідомленні відділу зв’язків із засобами масової інформації ГП, «обвинувальний висновок у кримінальній справі, розслідуваній Головним слідчим управлінням МВС за обвинуваченням двох службових осіб групи «Еліта–центр», які шахрайським шляхом привласнили кошти інвесторів, затверджено. Кримінальну справу для визначення підсудності скеровано до Апеляційного суду міста Києва».

«Партія регіонів переконана і наполягає на тому, що ми виходимо на легалізацію існуючої в Україні двомовності. І під час роботи Конституційної асамблеї ми будемо домагатися того, щоб до складу нової Конституції увійшло формулювання про те, що в Україні діє дві державні мови — російська та українська», — заявив учора скандальний нардеп–«регіонал» Вадим Колесніченко журналістам у кулуарах парламенту.

Із місця дитячих розваг та легкого відпочинку Київський зоопарк поступово перетворився на осередок знущання над тваринами та майданчик для відмивання грошей. Навколо нього все частіше спалахують різноманітні скандали. І результати фінансової ревізії зоопарку особливою несподіванкою не стали. Як повідомляють у прес–службі Держфінінспекції, після перевірки фінансово–господарської діяльності звіринця за період iз 1 жовтня 2010–го по 31 грудня 2011 року виявлено порушень на загальну суму 4,9 млн. грн., у тому числі таких, що призвели до витрат, — 510,5 тис. грн. Зокрема, порушуючи вимоги тендерного законодавства, зоопарк закупив корми для тварин за завищеними цінами, що призвело до зайвих витрат на суму понад 190 тис. грн. 

У Рівненському зоопарку радість — шестирічна полярна вовчиця привела перше потомство. Сталося це ще п’ять тижнів тому, але відвідувачам вовченята показалися лише тепер. Вовча зграя до місцевого звіринця приїхала три роки тому з чеського зоопарку за програмою обміну тварин. Малечу планують залишити в експозиції. Зрілого віку вони досягнуть за 3–4 роки.

25—26 червня до кримських берегів заверне 250–метрове круїзне судно Crystal Serenity (у перекладі з англійської — «Криштальний спокій» або «Кришталева ясновельможність»), що належить японській компанії Crystal Cruises. У попередні роки подібні лайнери класу «люкс» заходили в Ялту, Севастополь, а потім Одесу, викликаючи неабиякий ажіотаж серед місцевих роззяв та курортників. У 2012–му таких поважних візитерів в українських портах іще не було.

«УМ» нещодавно вже писала про те, як амбітні молоді люди з–під крила лояльних до голови міськадміністрації фракцій проводять в усіх районах Києва маніпулятивні громадські збори. На них збирають підписи на підтримку першого столичного референдуму. Мета цієї затії — не тільки отримати «добро» від киян на проведення цього «віча», а й проагітувати за ключове його питання — затвердження нового генерального плану столиці. Звичайно, не забувши при цьому наголосити на всюдисущому «покращенні», яке місту несе Олександр Попов.

Із того часу хвиля, яку запустив голова адміністрації, стала помітно потужнішою — крім згаданих зборів, підписи тепер збирають просто на вулиці — у «фірмових» ятках iз жовтими прапорцями «Перший референдум киян», із яких роздають поліграфічну продукцію з Поповим, випущену за міський кошт. До «просвітницької роботи» підключили і зірок естради та спортсменів — вони розпливаються у посмішках на агітках–лайтбоксах, обіцяючи і кращий транспорт, і більше скверів, і захист Лаври і Дніпрових схилів.

«УМ» вирішила з’ясувати, як проходить законспірована передвиборча кампанія ставленика «регіоналів» і чому питання, винесені на референдум, називають маячнею або утопією.

Футболки з написом Now I fear nothing, I’ve been to Donetsk («Тепер мені нічого не страшно, я був у Донецьку»), розроблені спеціально до чемпіонату Європи з футболу українським дизайнером Діаною Берг, стали хітом продажів серед фанатів Євро–2012. «Я сама здивована таким ажіотажем, попит — це дивовижна і непередбачувана річ. Зараз до мене надходять замовлення з Росії і навіть iз Німеччини, — розповіла Берг «Німецькій хвилі». — Просто написати слово «Донецьк» на футболці мені здалося банальним. Хотілося чогось незвичайного, навіть трохи двозначного й іронічного, адже про наше місто розповідають стільки жахів»...

Фантастична, неперевершена і незрівнянна, абсолютна зірка і чарівниця танцю... Не перерахувати всіх епітетів, котрими шанувальники балету (професійні критики — в тому числі) нагороджували і продовжують нагороджувати Ніну Ананіашвілі. Прима Большого театру в Москві і guest star American Ballet Theatre (ABT) у Нью–Йорку, Ананіашвілі в 2004 році несподівано для багатьох повернулася до рідної Грузії, де очолила балетну трупу Тбіліського театру опери та балету імені Захарія Паліашвілі. Але й сама танцювати не полишила. І танцює до сьогодні, та ще й як! Минулої суботи київська публіка мала змогу переконатися в цьому на власні очі. На сцені Національної опери України легендарна балерина вела сольну партію в «Лебединому озері» (принца Зігфріда танцював Денис Матвієнко). Дивлячись на Одетту–Одилію у виконанні Ананіашвілі, просто неможливо було повірити, що наступного року їй виповниться 50...

«УМ» пощастило напередодні спектаклю взяти ексклюзивне інтерв’ю у світової зірки. Аби не втрачати час, артистка запропонувала поставити їй запитання в машині по дорозі на радіо, де на неї також чекали журналісти. До машини Ніну супроводжували дві літні жінки, тож наша бесіда розпочалася з теми балетних шанувальників.