Алжир відзначає 50–річчя. Святкування, що триватимуть упродовж усього року, розпочалися позавчора ввечері гігантською виставою, в якій коротко викладено історію країни. Шоу під назвою «Будівничі слави» за участю майже 800 акторів, танцюристів та співаків, було присвячене тим алжирцям, які зі зброєю у руках виборювали незалежність у боях iз французами. Дійство відбулася не в столиці країни Алжирі, а в розташованому неподалік портовому та курортному місті Сіді Фредж, відомому тим, що саме звідси французи розпочали 1830 року колонізацію Алжиру і саме тут відбулася перша битва. У тяжких боях французи остаточно колонізували цю північноафриканську країну лише 1847 року.

На Вседонбаському сході громадян у Брянці, де зібралися шахтарі з Луганської, Донецької і Дніпропетровської областей, було ухвалено рішення провести пішу ходу до Києва, аби влада нарешті почала виконувати свої зобов’язання перед гірниками. Про це розповів «УМ» голова координаційної Ради шахтарських інвалідських, ветеранських організацій України, депутат Луганської обласної ради Юрій Хохлов.

Учасники акції протесту проти закону Колесніченка—Ківалова «Про основи державної мовної політики» обживаються під Українським домом. Кияни приходять гуртами: з килимками–підстилками, «сухими пайками» і парасольками від палючого сонця. Тим часом до столиці підтягуються мешканці регіонів — від Львова до Луганська.

Віктор Мусіяка вже тривалий час як відійшов від великої політики і став, якщо так можна сказати, «чистим теоретиком». Відомий правник, один із батьків чинної Конституції, заступник Голови Верховної Ради у середині 1990­х, зараз він — просто професор Києво­Могилянської академії. Має час потеоретизувати, що потрібно Україні для того, аби розв’язати кризу нелегітимності влади та Конституції. Віктор Лаврентійович вважає, що «регіонали» у 2010 році дискредитували систему влади як таку і перетворили її лише на механізм заробляння грошей для своїх офшорів. Утім він погодився увійти до Конституційної асамблеї, скликаної Президентом Януковичем, і через цю структуру прагне донести до громади своє бачення виходу з глухого кута: конституанта плюс референдум.

Як Україна докотилася до такого і в чому полягає його сценарій — професор Мусіяка розповів в інтерв’ю «УМ».

На хвилі Євро­2012 тема спорту цікава навіть тим, кого вона ніколи не зачіпала. Оскільки футбол й інші види спорту приходять до нас у більшості випадків через екрани телевізорів, це гарний привід поговорити про те, наскільки професійними є спеціалізовані трансляції й проекти на вітчизняному ТБ. Своїми думками з приводу ділиться Валентин Щербачов, заслужений журналіст України і майстер спорту.

«Найщиріші вибачення від колективу редакції й мене особисто» принесла головний редактор інтернет-ресурсу «Лівий берег» Соня Кошкіна (Ксенія Василенко) нардепу-«регіоналу» Володимиру Ландіку. «Ми щиро шкодуємо, що в момент важких драматичних подій і переживань, які впали на вас особисто, наш професійний інтерес узяв гору над людськими почуттями і етикою. Ви – батько і рятували свого сина», – написала Кошкіна у листі, опублікованому на сайті Lb.ua.

Урочисто-святковий настрій, що панував у країні-господарці Євро-2012, дозволив уболівальникам безболісно пережити невихід із групи команди Олега Блохіна. І якщо в Росії аналогічний результат збірної потягнув за собою низку кадрових змін, то в Україні все залишилося, як і було.
По суті, як по ходу, так і після чемпіонату Європи «синьо-жовті» уникли серйозної критики. Водночас справжні знавці футболу прагнуть більшого. До таких максималістів можна віднести й колишнього гравця київського «Динамо» та збірної України Віктора Леоненка.

Навіть якщо в дитини батьки безпробудні пияки, вона все одно з теплотою про них згадує, сумує за ними, а часто — й мріє до них повернутися. Про це вам скажуть у будь–якому сиротинці. Потрапити до останнього не хоче жодна дитина, навіть якщо там створені найкращі умови для комфортного життя і повноцінного розвитку. Тож не можна не погодитися, що найліпший спосіб захистити дитину, яка ризикує опинитися в інтернаті, — це підтримати її сім’ю. З цією метою Міністерство соціальної політики наприкінці 2011 року почало розвивати альтернативні форми догляду за дитиною, котра не може проживати з певних причин у своїй родині.

На задньому дворищі школи, розташованої неподалік будинку, де я живу, щовечора збираються підлітки. Пиво, слабоалкогольні «шипучки», а іноді й щось суттєво міцніше вони п’ють, навіть не криючись від дорослих, «закушуючи» алкоголь сигаретами. Випивоном і куривом підлітки затарюються в кіосках неподалік. І там рідко хто їх запитує про вік або ж відмовляється відпустити «дорослий» товар. І оця легкодоступність випивки та сигарет — суттєвий чинник того, що показники вживання алкоголю, куріння, а то й наркотиків серед нашої молоді все ще досить високі.