Тепер домашній телефон потрібен для того, щоб шукати мобільник.

21–шу річницю «України молодої» журналісти газети вчора «відзначили» на «лінії фронту» — в гущі вуличних маніфестації на захист української мови.

Новий Майдан розгорнувся під Українським домом. Учора о 18–й тут відбувся черговий «збір» — мітинг проти ухвалення мовного закону Колесніченка—Ківалова. Місце дислокації було обрано не випадково: саме на середу Президент Янукович призначив у цьому приміщенні свою прес–конференцію за підсумками півріччя. Тому саме сюди після кричущого голосування «регіонально–тушківської» більшості Верховної Ради почали підтягуватися люди — щоб висловити протест проти парламентського «бєспрєдєлу» й закликати Президента не підписувати сфальсифікований закон, спрямований на розкол країни.

Хоча патріотів було порівняно небагато — трохи більше тисячі, вони відбили атаки «Беркута», витримали дію сльозогінного газу і зрештою змусили «регіоналів» відступити. Чин вулиці був не останнім фактором у рішенні спікера Литвина відмовитися від підписання убивчого для української мови закону.

Кризу в Україні, про яку сьогодні пише «УМ» (стор. 6 «На межі...»), Прем’єр–міністр Микола Азаров називає чудовим евфемізмом — «інфраструктурні перетворення». «У нас на десятиліття вистачить роботи, — з надмірним оптимізмом дивиться у своє майбутнє один з апологетів Партії регіонів та несподівано констатує: — Я вважаю, що ми взяли дуже високу планку перетворень та готові піднімати її ще вище».

Науковці з Європейського центру ядерних досліджень (ЦЕРН) повідомили про відкриття нової субатомної частинки, яка відповідає властивостям бозона Хіггса — так званої «частинки Бога». Результати експерименту було оголошено вчора вранці у штаб­квартирі ЦЕРНу в Женеві, де розташований Великий адронний колайдер. Як повідомляє Бі­Бі­Сі, журналісти й науковці зустріли це повідомлення оплесками. Пошуки бозона Хіггса тривали 45 років, упродовж яких фізики намагалися експериментально довести існування цієї частинки, яка може пояснити, чому матерія має масу. Відкриття було зроблене на CMS — одному з двох детекторів для пошуку бозона на Великому адронному колайдері (ВАК). Повні результати з іншого детектора — Atlas — підтвердили ці результати. Тепер залишається тільки переконатися, що відкрита частинка — це справді «той самий» бозон Хіггса.

Нинішнє літо порадувало щедрим урожаєм чорниць: на столичних ринках за півлітрову баночку темно–синіх ягід просять, в основному, 10 гривень, безпосередньо від збирачів, подалі від центру, можна купити й за 6. Чорниці називають і ягодою космонавтів, і ягодою молодості і довголіття, бо у невеликих ягідках природа зібрала всі необхідні людині вітаміни й мікроелементи. Тож не варто втрачати шанс наситити ними організм.

Чорниця багата пектинами, що допомагає виводити з організму все шкідливе, а завдяки так званим дубильним речовинам вона ефективно долає розлади шлунка, допомагає в лікуванні гепатиту і гастриту з пониженою кислотністю, каже медик за освітою і добра господиня Тетяна Ксензук. А ще чорниця — чудовий засіб дезінфекції організму, бо містить таніни, ефірні олії і кислоти, які запобігають розмноженню в організмі бактерій і грибків. Але найкорисніша вона для очей, її екстракт використовують у медицині для лікування сітківки ока, кон’юнктивітів. А ще весь набір корисних елементів чорниці — залізо, мідь, сірка, фосфор, марганець, калій, хром, селен, цинк, каротин (вітамін А), вітаміни групи В, вітамін С і РР, пектини, дубильні речовини і ефірні масла — поліпшують пам’ять, сприяють роботі серця, нормалізують гормональний баланс, особливо у жінок. Пані Тетяна радить у період чорничного сезону щодня з’їдати по склянці свіжих ягід.

Наступної суботи на Закарпатті, у селі Гукливому Воловецького району, відбудеться другий фестиваль чорниць «Верховинська яфина», де частуватимуть гостей цією ягодою та виробами з неї.

Допоки в Україні та Польщі тривав футбольний чемпіонат, у Москві відбувся міжнародний кінофестиваль. 34–й за ліком... Фестиваль, що має понад піввікову історію, переживає доволі складні часи, одначе не полишає боротьбу за місце під сонцем.

У підсумку перемогла британська картина «Покидьки / Junkhearts» молодої режисерки Тіндж Крішнан (це її повнометражний дебют в кіно). Спеціальний приз журі «Срібний Георгій» віддано ще одній дебютантці, мексиканці Кенії Маркес, за стрічку «Термін придатності». Господарі так само не залишились без нагород. «Срібного Георгія» за кращу режисерську роботу присуджено Андрію Прошкіну за фільм «Орда». Актриса Роза Хайрулліна з тієї ж картини отримала свого «Георгія» як краща виконавиця жіночої ролі. Едді Марсан із «Покидьків» визнаний кращим серед акторів–чоловіків. У конкурсі «Перспективи» (назва говорить сама за себе) тріумфувала ще одна британська дебютантка Диктинна Худ з фільмом «Руйначі». Ну а в номінації документальних стрічок перемогла шведсько–британська картина «В пошуках Шугармена» дебютанта Маліка Бенджеллула... Словом, мало не цілковита вікторія молодого британського кіно. Саме його визнали найперспективнішим одразу кілька журі московського кінофоруму. Та й росіянин Андрєй Прошкін належить до молодшого кінематографічного покоління.

Пошановано й ветеранів — приз за внесок у світовий кінематограф отримав американець Тім Бертон, а спеціальний приз «За підкорення вершин акторської майстерності і вірність принципам школі К. Станіславського» — легендарна французька актриса Катрін Деньов.

Коли Іван Дзюб, майже монопольний перекладач японської прози, завершив українізувати трилогію Харукі Муракамі «1Q84», то з подивом завважив: попри мільйонні наклади роману у світі «його аналіз лишається загадкою» (ЛітАкцент, 12.12.2011). Й аби увиразнити глибини цих текстів, додав: «Складається враження, що архетипи Муракамі навіяні Юнґом».

У нас із чехами відбувся дивовижний обмін світилами археологічної науки. Уродженець Пардубицького краю молодий Вікентій Хвойка в 1876 році переселився в Україну і став першовідкривачем трипільської культури та численних пам’яток давнього Києва. Ми в боргу не залишилися: видатні українські вчені Ярослав Пастернак й Іван Борковський трохи пізніше, розкопуючи територію старої Праги, зокрема королівського замку Градчани, віднайшли артефакти з часів виникнення чеської державності й до середньовіччя, що також стало сенсацією для європейської археологічної спільноти.

Проте промені слави на цю трійцю «впали» нерівномірно. Вікентія Хвойку шанують в обох країнах. Ім’я Пастернака завдяки його відкриттю на теренах давнього Галича, що на Івано–Франківщині, залишків Успенського собору із саркофагом князя Ярослава Осьмомисла — теж на слуху. Що ж до академіка Івана Борковського, то про його заслуги перед археологією на історичній Батьківщині донедавна майже ніхто не знав. Пояснення просте: у чорних списках радянських спецслужб він значився як «впливовий український націоналіст». Від розправи підручних Берії, котрі ввійшли у Прагу разом із Червоною армією, Борковського врятувало лише особисте заступництво президента Чехословаччини.

Аби «відкрити» сучасним українцям визнаного Європою вченого Івана Борковського, його життєдіяльність досліджує городенківський краєзнавець Ярослав Левкун.