За інформацією ZN.UA, яке посилається на джерело у Київському управлінні культури, обов’язки художнього керівника Національного театру імені Франка виконуватиме Станіслав Мойсеєв. До цього режисер Мойсеєв упродовж п’ятнадцяти років очолював київський Молодий театр. Під час прощання з Богданом Ступкою, який помер 22 липня, стало відомо про лист Президенту, в якому Богдан Сильвестрович нібито виклав свої рекомендації щодо наступника. І хоча ця інформація наразі не була озвучена, цілком можливо, що йшлося саме про Мойсеєва. Мойсеєв та Богдан Сильвестрович товаришували, а ще режисер зробив кілька цікавих вистав із Богданом Сильвестровичем та Остапом Ступкою («Лев і Левиця», «Московіада»)... Наказ міністра Михайла Кулиняка про це призначення має з’явитися сьогодні.

Розпал літа у Львові традиційно супроводжуватиметься кінолихоманкою: з 26 по 29 липня вже вп’яте тут відбуватиметься чотириденний фестиваль короткометражного кіно, що об’єднає 34 країни світу. Цього року , за словами організаторів, фільми надійшли мало не з усіх куточків світу. Європа, Азія, Америка, Африка та Австралія, а в сумі — 668 заявок на участь. Конкурсна та позаконкурсна програма цього року анонсує 82 стрічки, а, окрім фільмів, на відвідувачів чекають майстер–класи, музичні вечори та кіноперформанси.

Тему для цього матеріалу мені «підкинула» знайома молода мама, розповівши якось свою історію звільнення з колишньої роботи. Шеф попросив вагітну жінку написати заяву за власним бажанням. Мовляв, і конторі від цього буде добре, і жінка абсолютно нічого не втратить. Керівник обіцяв «золоті гори»: з часом узяти на вищу посаду, дати кращу зарплату. Жінка й погодилася. А тепер про це дуже шкодує, бо фактично не отримує тих грошей, на які могла розраховувати. «УМ» запитала в експертів і з’ясувала: справді, від наявності чи відсутності офіційного працевлаштування залежать розміри соціальної допомоги, яку держава виплачує за лікарняним листом. І різниця між виплатами непрацюючій жінці та працівниці, яка мала гарну зарплату, іноді сягає 10 і більше тисяч гривень! Тому фахівці соціальних служб наполягають: що б там не обіцяв начальник, як би він не намагався випхати працівницю з підприємства, вагітна жінка не повинна звільнятися, щоб не втратити чесно зароблених грошей.

Придбав російськомовну книгу «Антология русской души», створену «для всех русскоязычных и всех читающих на русском языке», — так подали книгу самі упорядники (видавництво «Пошук» — poshuk–[email protected]). Збірник досить цікавий і для росіян, і для українців, бо доволі системно відповідає на запитання «Русский, кто ты?». Адже для України й українців основною небезпекою та загрозою є Росія з її «русскім міром», із її прагненням знищити українську мову, українську церкву, українську економіку, культуру, із її інформаційною та духовною війною проти України, зi шкідництвом п’ятої колони, яка захопила владу в Україні. У цілому, основною метою і прагненням Росії є єтнiчне знищення українського народу. Такої ситуації, яка склалася у ворожнечі Росії до України та її народу, в світі ніде більше немає.

Для українцiв, загнаних у лещата фiнансового голоду, т. зв. «Вiтiна тисяча» є реальною одноразовою допомогою. І так її i сприймають, не аналiзуючи — а що вiдбувається? Термiн «компенсацiя» означає вiдшкодування чимось iншим втрачених цiнностей. Чи вiдбувається реально ця дiя — вiдшкодування втраченого?.. Нам дають одну тисячу гривень, а з рахунку ощадбанку списують одну тисячу радянських рублiв. У цьому i є ознака шулерства.

Вiдкритий лист Президенту України Вiктору Януковичу

Шановний Вiкторе Федоровичу! Звертаємося до Вас як до гаранта Конституцiї та конституцiйного ладу в Українi.

Частина некомпетентних i недалекоглядних депутатiв у Верховнiй Радi «протягла» антиконституцiйний закон про мови та мовну державну полiтику, яким намагаються ввести другу державну мову. Це суперечить чиннiй Конституцiї України, вносить сум’яття в душi людей, спричиняє напругу в i без того збудженому суспiльствi. Спрямуйте цих добродiїв вивчити законодавство Францiї чи Росiйської Федерацiї, якi є зразком щодо статусу державної мови, при тому, що в них проживають люди бага­тьох нацiональностей та етносiв.

Вiдкритий лист до радника Президента України панi Ганни Герман

Шановна панi Ганно! Я пам’ятаю вас i ваш чарiвний голос та прекрасну дикцiю ще з тих часiв, коли ви працювали на радiо «Свобода». Переконана, що ви були i залишаєтеся справжнiм українським патрiотом, а значить, розумiєте, яку загрозу нашiй молодiй державi несе закон Колеснiченка—Кiвалова. Отож у мене до вас прохання: спробуйте переконати Вiктора Януковича, щоб наклав вето на цей одiозний закон. Пояснiть йому, що росiйськiй мовi на теренах України нiщо не загрожує. Адже росiйськомовнi громадяни мають можливiсть i говорити, i читати книжки та газети, i дивитися телепередачi, i вчити дiтей своєю рiдною мовою. Навпаки, такої можливостi в областях сходу та пiвдня України позбавленi україномовнi громадяни. Саме українську мову треба захищати та розвивати на Донбасi та в Криму, на Луганщинi та Одещинi.

Убивство в рідному домі 20–річної мешканки Бовшева Галицького району викликало шок в односельців, особливо після того, як стало відоме ім’я підозрюваного у страшному злочині — її старшого брата. Ця родина вважалася благополучною: сестра, закінчивши школу із золотою медаллю, навчалася на третьому курсі в Івано–Франківському національному технічному університеті нафти і газу, 33–річний брат був кваліфікованим програмістом. Конфліктів у сім’ї не спостерігалося. Щоправда, в останні роки програміст почав виявляти непомірний потяг до комп’ютерних ігор, годинами просиджуючи у віртуальному світі. Ця пристрасть, очевидно, і стала причиною фатального вчинку. Коли мати ввечері повернулася додому, то побачила на підлозі мертву доньку з численними тілесними ушкодженнями, а син безтурботно продовжував комп’ютерну гру.

Ця пригода сталася в селі Мариничі Путильського району Чернівецької області. Тринадцятирічну Оленку просто на власному подвір’ї за ногу вкусила гадюка. Дівчина від несподіванки та переляку в шоковому стані забігла до будинку. Батьки одразу відвезли дитину в районну лікарню, де їй вкололи протиотруйну сироватку. Натомість нога почала набрякати і дівчинку перевезли до обласної дитячої лікарні, де вона одразу потрапила в реанімацію. Лікарі кажуть, що саме шоковий стан дитини сприяв швидкому потраплянню отрути в кров. Фа­хівці радять за можливості зберігати спокій і глибоко та повільно дихати, одразу відсмоктати отруту та обробити ранку. Ці поради, звичайно, потрібні й корисні, але коли людина потрапляє в подібну ситуацію, навряд чи одразу згадує настанови спеціалістів. Батьки ж Оленки досі не можуть оговтатися.