Для українцiв, загнаних у лещата фiнансового голоду, т. зв. «Вiтiна тисяча» є реальною одноразовою допомогою. І так її i сприймають, не аналiзуючи — а що вiдбувається? Термiн «компенсацiя» означає вiдшкодування чимось iншим втрачених цiнностей. Чи вiдбувається реально ця дiя — вiдшкодування втраченого?.. Нам дають одну тисячу гривень, а з рахунку ощадбанку списують одну тисячу радянських рублiв. У цьому i є ознака шулерства.

Вiдкритий лист Президенту України Вiктору Януковичу

Шановний Вiкторе Федоровичу! Звертаємося до Вас як до гаранта Конституцiї та конституцiйного ладу в Українi.

Частина некомпетентних i недалекоглядних депутатiв у Верховнiй Радi «протягла» антиконституцiйний закон про мови та мовну державну полiтику, яким намагаються ввести другу державну мову. Це суперечить чиннiй Конституцiї України, вносить сум’яття в душi людей, спричиняє напругу в i без того збудженому суспiльствi. Спрямуйте цих добродiїв вивчити законодавство Францiї чи Росiйської Федерацiї, якi є зразком щодо статусу державної мови, при тому, що в них проживають люди бага­тьох нацiональностей та етносiв.

Вiдкритий лист до радника Президента України панi Ганни Герман

Шановна панi Ганно! Я пам’ятаю вас i ваш чарiвний голос та прекрасну дикцiю ще з тих часiв, коли ви працювали на радiо «Свобода». Переконана, що ви були i залишаєтеся справжнiм українським патрiотом, а значить, розумiєте, яку загрозу нашiй молодiй державi несе закон Колеснiченка—Кiвалова. Отож у мене до вас прохання: спробуйте переконати Вiктора Януковича, щоб наклав вето на цей одiозний закон. Пояснiть йому, що росiйськiй мовi на теренах України нiщо не загрожує. Адже росiйськомовнi громадяни мають можливiсть i говорити, i читати книжки та газети, i дивитися телепередачi, i вчити дiтей своєю рiдною мовою. Навпаки, такої можливостi в областях сходу та пiвдня України позбавленi україномовнi громадяни. Саме українську мову треба захищати та розвивати на Донбасi та в Криму, на Луганщинi та Одещинi.

Убивство в рідному домі 20–річної мешканки Бовшева Галицького району викликало шок в односельців, особливо після того, як стало відоме ім’я підозрюваного у страшному злочині — її старшого брата. Ця родина вважалася благополучною: сестра, закінчивши школу із золотою медаллю, навчалася на третьому курсі в Івано–Франківському національному технічному університеті нафти і газу, 33–річний брат був кваліфікованим програмістом. Конфліктів у сім’ї не спостерігалося. Щоправда, в останні роки програміст почав виявляти непомірний потяг до комп’ютерних ігор, годинами просиджуючи у віртуальному світі. Ця пристрасть, очевидно, і стала причиною фатального вчинку. Коли мати ввечері повернулася додому, то побачила на підлозі мертву доньку з численними тілесними ушкодженнями, а син безтурботно продовжував комп’ютерну гру.

Ця пригода сталася в селі Мариничі Путильського району Чернівецької області. Тринадцятирічну Оленку просто на власному подвір’ї за ногу вкусила гадюка. Дівчина від несподіванки та переляку в шоковому стані забігла до будинку. Батьки одразу відвезли дитину в районну лікарню, де їй вкололи протиотруйну сироватку. Натомість нога почала набрякати і дівчинку перевезли до обласної дитячої лікарні, де вона одразу потрапила в реанімацію. Лікарі кажуть, що саме шоковий стан дитини сприяв швидкому потраплянню отрути в кров. Фа­хівці радять за можливості зберігати спокій і глибоко та повільно дихати, одразу відсмоктати отруту та обробити ранку. Ці поради, звичайно, потрібні й корисні, але коли людина потрапляє в подібну ситуацію, навряд чи одразу згадує настанови спеціалістів. Батьки ж Оленки досі не можуть оговтатися.

Є у критській «короні» ще один цікавий своєю історією острів — Спіналонга. Від Криту його відділяють лише кілька кілометрів Елундської протоки. До речі, саме з розташованого на критському боці містечка Елунда розпочиналася туристична індустрія Криту, і нині його вважають одним із найбільш елітних курортних центрів острова. Недарма тут щороку відпочивають Мадонна та Леді Га–Га. Затока Мірабелло між Елундою, Спіналонгою та іншими дрібнішими острівцями є казково красивою. Але туристів сюди приваблює передусім захоплююча й сумна історія цих місць.

За даними німецьких ЗМІ, головні кредитори Греції, зокрема й Німеччина, відмовляються надавати Афінам подальшу допомогу, яка виходить за межі попередніх обіцянок. Міністр економіки ФРН, лідер Вільної демократичної партії Філіп Реслер зазначив в інтерв’ю телеканалу ARD, що дивиться на Грецію більш ніж скептично. За його словами, ймовірно, що Греція не зможе виконати свої завдання. Якщо так станеться, припустив Реслер, то ніяких наступних виплат від міжнародних позичальників греки не отримають. На думку головного німецького фінансиста, «вихід Греції з єврозони багатьох уже давно не лякає».

З огляду на значний недобір ранніх зернових культур (насамперед, продовольчої пшениці) через посуху та інші «сюрпризи» природи експерти аграрного ринку прогнозують подорожчання хліба вже найближчим часом. Однак цю аксіому залежності між попитом і пропозицією беруться спростовувати наші урядовці. Днями на прес–конференції в Полтаві перший заступник аграрного міністра Микола Безуглий, відповідаючи на запитання «УМ», запевнив, що «немає ніяких підстав для підвищення цін на хліб протягом усього маркетингового року». Оскільки, мовляв, держава вжила всіх заходів, щоб мати в Аграрному фонді півторарічний запас зерна. Тож перехідні запаси минулого року та цьогорічні форвардні закупівлі, за словами пана Миколи, дозволяють мати 1 мільйон 700 тисяч тонн пшениці й жита за цінами, які значно нижчі за ті, що склалися сьогодні на ринку.

Цьогорічні жнива в Україні перевалили за екватор дуже суперечливо, нервово і з присмаком якоїсь пікантної таємниці. Станом на вчорашній день ранні зернові та зернобобові зібрано вже з 72% посівних площ. І при цьому вичерпної відповіді на найголовніше запитання: а скільки ж буде до осені в елеваторах? — ніхто дати не може. Різняться не лише урядові та незалежні прогнози врожаю–2012 — таке трапляється часто. Не можуть також визначитися й непідвладні Кабміну експерти. Єдине, у чому сходяться аналітики — селянину цього року сподіватися на прибутки не варто. Адже, незважаючи на ймовірно високі ціни на пшеницю, заробити він не зможе...