Наливайте мартіні з горілкою: Бонду — 50!

Наливайте мартіні з горілкою: Бонду — 50!

Сьогодні важко повірити у те, що в ролі найпершого Бонда («Доктор Ноу»,1962) ми могли б побачити не Шона Коннері, а якогось іншого актора. Річ у тім, що його кандидатуру категорично заперечував автор історії про найвідомішого спецагента Ян Флеммінг. «Він презирливо називав мене «водилою», — згадує Шон Коннері, — натякаючи на моє плебейське походження: мій батько був водієм вантажівки. А Флемінг вважав, що Бонд повинен бути не лише плейбоєм, а й аристократом». До честі актора, він тоді зовсім не образився i не став мовчки чекати, чи вдасться продюсерам переконати категоричного Яна: Шон вирішив, що має обов’язково отримати цю роль, і старанно репетирував «щиру посмішку та нахабну ходу впевненої у собі людини». Урешті–решт він таки примусив авторів картини повірити в себе. І, напевне, великою мірою визначив долю самої бондіани. Сьогодні «Доктор Ноу» входить до п’ятірки найпопулярніших стрічок про Бонда, а сцена, коли дівчина Спецагента 007 (Урсула Андрес) у білосніжному бікіні виходить на берег, є однією із найбільш упізнаваних у світовому кінематографі. (Її потім повторить Холлі Беррі, але вже в оранжевому купальнику).

Щоб потрапити до Ріо, Усик має бути на дві голови сильнішим за аматора

Про перехід у напівпрофесіональний бокс Олександр Усик говорить неохоче, посилаючись на те, що остаточного рішення ще немає. Однак головний тренер нашої олімпійської збірної та його особистий наставник Дмитро Сосновський каже про участь Усика в WSB як про доконаний факт. Хоча й відзначає, що за останні роки Сашко добряче втомився. «Зараз він перебуває у «розібраному» стані й до тренувань приступить лише за кілька днів, — відзначає в коментарі «УМ» пан Сосновський. — За останні роки він виграв практично все що міг, до того ж, свій боксерський шлях, вісім років тому, він почав із категорії 75 кг».

Бійцівський клуб

Бійцівський клуб

Звучить трохи дикувато, але жереб поточного Кубка країни виявився аж занадто сліпим, оскільки вже на стадії 1/16 фіналу звів «Динамо» та «Шахтар» і «дозволив» пройти в наступне коло одразу п’ятьом командам нижчих ліг, три з яких мали друголігову прописку. Щоправда, їх перебування серед еліти виявилося недовгим. Позавчорашні матчі 1/8 фіналу розставили все по своїх місцях. Продовження вищими за рангом командами атракціону «небаченої щедрості» не відбулося. Із «нетопових» колективів до наступного етапу пройшов лише лідер першої ліги — «Севастополь», який без надмірних зусиль, навіть без головного бомбардира Сергія Кузнєцова, підтвердив свій вищий клас у матчі з представником другого дивізіону — тернопільською «Нивою».

Із незграб — в «ікони стилю»

Із незграб — в «ікони стилю»

Іще кілька років тому дочці рок–музиканта Оззі Озборна Келлі складно було похвалитися своїм стилем – надто повна, незграбна й зовсім не наділена почуттям смаку, у модних оглядачів вона викликала хіба що глузливу посмішку. Але віднедавна ситуація кардинально змінилася. Келлі не лише схудла, перетворившись із вайлуватої пампушки на струнку спортивну панну, а й, судячи з усього, засвоїла поради іміджмейкерів. Тож, мабуть, немає нічого дивного в тому, що саме їй дісталася відзнака «Ікона стилю» за версією жіночого журналу «Космополітен».

Повернення джедаїв

Шанувальники культової кіноепопеї «Зоряні війни» вже не можуть дочекатися появи наступної, сьомої, серії. Загалом автори надуспішної космічної саги Джордж Лукас і Стівен Спілберг запланували дев’ять епізодів, проте наразі відзнято тільки шість. Але є добра новина: невдовзі розпочнуться зйомки наступної серії. Щоправда, в концепції фільму можуть відбутися певні зміни. Адже компанію «Лукасфільм», яка досі займалася виробництвом «Зоряних воєн», придбала студія «Дісней». Сума угоди — 4,05 мільярда доларів.

ПРИКОЛИ

Кілька днів аеропорти Нью–Йорка були закриті. Американцям доводилося пересуватися по повітрю тільки за допомогою урагану «Сенді».

День виборiв, що розтягнувся на цiлий тиждень

День виборiв, що розтягнувся на цiлий тиждень

Щонайменше на 35 мажоритарних округах, де, за підрахунками ЦВК, перемогли провладні кандидати, насправді лідирують кандидати від опозиції або самовисуванці. Такі дані учора оприлюднив громадський рух «Спільна справа» за результатами власного паралельного підрахунку. За словами координатора руху Олександра Данилюка, йдеться про цілі області, де були перекручені результати волевиявлення, — Вінницьку, Волинську, Хмельницьку, Житомирську, Полтавську, Київську, Кіровоградську і Черкаську. Технології фальсифікації були аналогічними тим, які зараз спостерігаються у низцi округів Києва, — уточнення окружними комісіями протоколів дільничних виборчих комісій. Але організаційна слабкість опозиційних кандидатів і відсутність уваги ЗМІ не дозволили їм організувати належний контроль над перерахунком і протидіяти підміні даних.

Водночас запекла боротьба вчора ще тривала на низці проблемних округів Київщини, Черкащини, Вінниччини та у самій столиці. Характерні ознаки: на території виборчкомів чимало молодиків з «липовими» посвідченнями журналістів, спроби розкрити пачки з бюлетенями, локальні бійки або численні скарги до судів з вимогою визнати недійсними голосування на окремих дільницях. Деінде застосовувалися газові балончики або розливалися ліки. Переможені де–факто кандидати від влади не бажають визнавати цього де–юре, адже витратили чимало мільйонів на підкуп виборців протягом кампанії. Гречка не спрацювала, але грошові мішки готові витрачати ще більше (тепер уже на керівництво ОВК), аби тільки потрапити в парламент.

Вибори й «аморалка»,

Вибори й «аморалка»,

Пишу цей матеріал напередодні виборів, але коли ця стаття побачить світ, уже будуть відомі їх результати. Впевнена, що дуже багатьох вони розчарують, і ми почуємо стільки розмов про фальсифікації, маніпуляції, пресинг, адмінресурс тощо. Не сумніваюся в наявності цього всього і відповідному впливі на результат, але хочеться підняти і тему дещо іншого фактора. Того, як впливає на результати виборів позиція і поведінка власне виборців, тієї самої маси народу, яку називають електоратом. На серйозну аналітику в цій публікації не претендую — це, швидше, буде щось на кшталт невеселих «замальовок з натури». Не хотілося б і когось принизити чи образити, але факти залишаються фактами. І особисто мені моя людська і професійна совість не дозволяє про них не написати. Звичайно, описуване далі аж ніяк не стосується всього українського народу, однак стосується досить багатьох. І поки не зміниться свідомість цих багатьох, доля України, очевидно, не зможе кардинально змінитися на краще.