Влада Польщі заявила, що напередодні святкування відновлення 100-річчя незалежності не пустила в країну "неофашистів та прихильників ідеології Степана Бандери". Серед тих, кого не допустили в Польщу, були громадяни Швеції та Росії.

15 жовтня минає 59 років з дня вбивства Степана Бандери у Мюнхені.

Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко, який представляє Україну в українсько-польській комісії з історичних питань, назвав неприпустимими запитання про ставлення до Степана Бандери, які задають представники польської влади українцям, які хочуть жити в Польщі.

Червоно-чорний прапор, який також називають бандерівським, вперше вивісили на флагштоці перед Львівською міськрадою у День вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні у вівторок, 20 лютого.

У Старому Угринові спробували підпалити музей Степана Бандери за допомогою запалювальної суміші, але вогонь значної шкоди приміщенню не завдав: його швидко погасили співробітники.

Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко вважає, що ухвалені у Польщі зміни до закону про Інститут національної пам’яті можуть становити загрозу правам і свободам українців.

Анджей Дуда підписав зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі, відомий в Україні як закон про «бандеризм», тобто заперечення «злочинів українських націоналістів».

Активісти партій і організацій ВО "Свобода", "Народний контроль", "Правий сектор", а також "Національний корпус" та "Братство ветеранів ОУН-УПА" організували одночасні пікетування п’яти консульств Польщі в Україні: зокрема, у Вінниці, Луцьку, Харкові, Львові та Одесі у понеділок.

Матеуш Моравецький у англомовному відео заявив, що скандальний закон про Інситут національної пам’яті, відомий в України як «закон про боротьбу з бандеризмом», прийняли, щоб боротися із брехнею про історію Польщі, яка перша постраждала від гітлерівського режиму.

Більше сотні представників польської інтелігенції публічно виступили проти скандального закону про заборону «бандерівської пропаганди», ухаленого Сеймом і підтриманого у Сенаті Польщі на цьому тижні.