Змагання, або ж Естетична гідність: про романи Валерія Шевчука

Змагання, або ж Естетична гідність: про романи Валерія Шевчука

Славу романіста приніс Валерію Шевчуку роман «На полі смиренному», написаний 1978-го і надрукований лише по знятті цензурної заборони 1982-го, а кілька років тому вкотре перевиданий видавництвом Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Жанр-переможець: рецензія на роман «Купіть книжку — вона смішна» Олега Сенцова

Жанр-переможець: рецензія на роман «Купіть книжку — вона смішна» Олега Сенцова

Писання оповідань, що склалися далі у збірку «Жизня», були для Олега Сенцова роботою над собою у буквальному смислі — тестуванням себе як особистості та перевіркою письменницьких амбіцій на серйозність.

Портрет ідеї: український маскарад біографічної прози

Портрет ідеї: український маскарад біографічної прози

«Не на всі ще спомини наспів час», — якось написав Іван Дзюба про виразний брак адекватних мемуарів (і не лише письменницьких). І далі пояснив, чому навіть наявне портретування виходить спотвореним: «Жанр літературних спогадів схиляє до мимовільної ідеалізації й канонізації.

«Ми були солдатами... і молодими»: в’єтнамський тест на російську війну

«Ми були солдатами... і молодими»: в’єтнамський тест на російську війну

У фільмі Рендала Воллеса «Ми були солдатами» (2002) полковник Мур, що командує батальйоном десантників у першому бою В’єтнамської війни і якого переконливо грає Мел Ґібсон, промовляє, на перший позір, дивну, «психоаналітичну», сказати б, фразу