І шана, і рана
Музей Ярослава Стецька під Тернополем зустрічає столітній ювілей видатного українця у злиднях Світлана МИЧКО   

Сьогодні, 19 січня, виповнюється 100 років від дня народження ідеолога українського націоналізму, голови Організації Українських Націоналістів (1968—1986 рр.), президента Антибільшовицького блоку народів Ярослава Стецька. Як відомо, тиждень тому Верховна Рада України навіть не включила до порядку денного проект постанови про відзначення цього ювілею на державному рівні, внесений депутатом фракції «Наша Україна — Народна самооборона» Володимиром В’язівським. Голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь назвав таке рішення парламентаріїв прикрим, упередженим і ганебним, що засвідчує політичну незрілість і байдужість до власної історії. Водночас він заявив, що КУН у будь–якому випадку проведе відповідні заходи в столиці України та на батьківщині Ярослава Стецька, у Тернополі.

На Тернопільщині сьогодні справді проводиться ціла низка ювілейних урочистостей, і причетний до них не лише КУН. Спеціальні розпорядження попередньо видали голова обласної ради та міський голова. Ними було, зокрема, рекомендовано вивісити державні прапори, провести тематичні уроки та лекції у навчальних закладах, організувати виставки, експозиції, виступи громадсько–політичних діячів та творчих колективів тощо. Особливо вшановуватимуть славетного земляка у Великому Глибочку Тернопільського району, де він насправді (а не як вказано у всіх офіційних біографіях) народився — заплановано відвідання музею, панахиду біля пам’ятника Стецьку та урочисту академію в школі його імені. Усе, здавалось би, чудово. Але, відвідавши село за два дні до знаменної дати, окрім цікавих історичних фактів, автор цих рядків привезла звідти і досить прикрі враження...

Вода для пустелі
Сьогодні християни східного обряду відзначають Богоявлення Господнє Марія ОСТЕРСЬКА   

Це одне з найбільших свят у християнській церкві. Адже відзначається воно в пам’ять об’явлення Бога у трьох іпостасях, тобто Святої Трійці. Бог Син хрестився в ріці Йордані, Бог Отець мовив: «Це Син Мій улюблений», а Бог Дух Святий злинув над рікою у вигляді голуба. Свято ще зветься Водохреще або Йордан — на честь хрещення Ісуса, здійсненого Іваном Предтечею. Його називають Хрестителем, бо він першим запровадив обряд охрещення у водах Йордану. Іван Хреститель якось на питання фарисеїв: «Хто ти такий?» відповів: «Я голос того, що кличе в пустелі: «Рівняйте дорогу Господню». Христос був безгрішним і не потребував покаяння і хрещення, однак прийшов до Івана, бо так належало «виконати всяку правду». Цього дня Спаситель відкрито й привселюдно розпочав Своє служіння задля звільнення світу.

Вождь індіанців iз хутора поблизу Диканьки
Романтична балада «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» доводить, що українське кіно може бути не тільки красивим, а й конкурентним Олена ЗВАРИЧ   

Скажіть, яка бюджетна інституція країни, звітуючи перед нами, платниками податків, про використані кошти, може не тільки задовольнити інтерес, а й принести нам у такий спосіб задоволення? Маємо унікальний випадок, коли на це бузувірське питання існує позитивна відповідь. Це Мінкультури та Держкомкіно, які вклали 16 млн. гривень у фільм Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь». Сучасна лірична балада, як класифікує фільм сам режисер, — захопливе, глибоке, тепле кіно, дуже українське і позанаціональне водночас. Відсьогодні стрічка робить крок у прокат. Утім широким цей крок не назвеш — продюсери зробили лише 10 копій, але обіцяють, що вітальну історію українського льотчика, котрий став вождем індіанського племені, за рік зможуть побачити чи не в кожному сільському клубі країни.