«Смерть» жетона...

«Смерть» жетона...

Кожен киянин, який добирається на роботу в метро, щодня вистоює довжелезні черги біля кас, щоб купити собі жетон. Більше щастить тим, хто купує проїзні. Проте й магнітна «перепустка» спрацьовує інколи після кількох спроб, тож черги вибудовуються і біля самих турнікетів. Вам не набридло таке «неподобство»? А от керівництву Київського метрополітену нарешті набридло, і настільки, що «підземники» вирішили одним махом розібратися з «пробками» біля турнікетів і пообіцяли переобладнати свою пропускну систему. Проходити через турнікети незабаром можна буде за допомогою безконтактних карток.

Трактори своє зорали — повертаємось до рала?

Трактори своє зорали — повертаємось до рала?

Те, що аграрії досі дозбирують український урожай із поля вручну — явище не нове, прогнозоване, і навіть «нормальне». Принаймні так вважають представники національної акціонерної компанії «Украгролізинг». Її керівництво оприлюднило вражаючі дані: «Замість того, щоб користуватися повним набором необхідної техніки, наш селянин обходиться 62 відсотками тракторів та 54 відсотками зернозбиральних машин, решту компенсують власні руки й батьківсько-дідівські методи обробки землі», — розповів голова правління компанії Євген Томін на виставці сільгосптехніки, що відбулася в Хмельницькому. І додав, що зношеність технічного обладнання сільгоспвиробників у 10 разів перевищує темпи її ж оновлення.

Будете вівцями — сушіть сухарі

Після підвищення вартості хліба українці згадали старі «добрі» часи і — почали сушити сухарі. Й хоча далі цінові стрибки нібито не прогнозуються, все ж феномен цьогорічного цінового буму в 2004-му може стати початком довгої й затяжної кризи. Оскільки наступного року бюджетних коштів українським містам не вистачатиме навіть на першочергові потреби. У Києві ж, за прогнозами фахівців, дефіцит сягне 600 мільйонів гривень. Про це заявили на позавчорашньому засіданні загальних зборів Асоціації міст України та громад її представники. «Фінансування місцевим бюджетам вистачить максимум на 8-9 місяців, далі, якщо Верховна Рада не повернеться до бюджету, голодні викладачі й медики прийдуть до її стін», — заявив віце-президент Асоціації Мирослав Пітцик.

Під Сан Санича «копають» свої

Учора Конституційний суд почав розглядати подання Леоніда Кучми і 56 народних депутатів щодо роз'яснення законів про голову Київміськадміністрації й мера Києва Олександра Омельченка, повідомляють «Українські новини». Гарант разом із депутатами просить, щоб їм «по-простому» пояснили: може Сан Санич і далі керувати Києвом, чи ні.

Лівий берег поближчає на один міст

Лівий берег поближчає на один міст

Сьогодні розпочнуться будівельні роботи зі зведення Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Про це журналістам повідомив учора на виїзній апаратній нараді київський міський голова Олександр Омельченко після того, як разом із начальниками головних столичних управлінь і журналістами об'їхав території, через які простягнеться майбутній міст-велетень.

На тiм світі знайду, а у школу приведу!

На  тiм світі знайду, а у школу приведу!

Учора мені довелося бути свідком невеликого інциденту. Мою увагу в столичному Центральному парку ім. Шевченка привернули п'ятеро здоровенних міліціонерів, котрі iз серйозним виразом облич спалювали щось на бруківці. А мале худюще пацаня з величезними чорними очима, плачучи, дивилося на «ментів» так, ніби дядьки цукерку відібрали. Мені малого навіть шкода якось стало, аж поки не розгледіла, що спалювали міліціонери — на землі дотлівав пакетик із клеєм...

Світоч у царстві «Торчина»

Світоч у царстві «Торчина»

У найбільшої української компанії «Волиньхолдинг», що спеціалізується на виробництві продуктів харчування, з'явився новий власник. Минулого тижня «розкручене» західноукраїнське підприємство викупила всесвітньо відома корпорація «Нестле», яка ще раніше придбала львівську кондитерську фабрику «Світоч». «Волиньхолдинг» українським споживачам більше відомий як виробник майонезів і соусів «Торчин продукт». «Мене вразило те, скільки українці їдять майонезу. В Європі ним приправляють лише салати, українці ж споживають майонез до шашлика, з супом і просто так — із хлібом», — пояснював журналістам свій український вибір Лео Венсел, директор компанії «Нестле Україна». Втім є у швейцарців і вагоміші аргументи для співпраці з волинянами. Дослідивши зростання попиту на майонезну продукцію, експерти встановили, що у Східній Європі її більше купують у холодну пору року, тоді як на Заході вона популярніша влітку. Отже, Україну обрали як ідеальне місце для виробництва «заправок» у період західноєвропейського «міжсезоння».

У застінках СІЗО: ув'язнення — не курорт, але й тут житимуть по-людськи

У застінках СІЗО: ув'язнення — не курорт, але й тут житимуть по-людськи

На що тільки не йдуть журналісти заради ексклюзиву. У пошуках неординарної теми до єдиного в столиці ізолятора тимчасового утримання, що на Подолі, вирушила й авторка цих рядків. Моя мрія побачити справжній карцер перевершила всі сподіванки: тільки-но я опинилася в ньому, як грати з рипом піддалися, а наступної миті засув глухо клацнув...

Теги: Україна

Рильський у мармурі і в голосіївській осені

Рильський у мармурі і в голосіївській осені

Учора в Києві відкрили пам'ятник видатному українському поету, перекладачеві й публіцисту Максиму Тадейовичу Рильському. Бронзова фігура київського неокласика «оселилася» в столичному парку Голосієве, що носить його ім'я. За задумом авторів — архітектора Олега Стукалова та скульптора Петра Остапенка, —поет ніби присів у парку на лаві й схилився, читаючи книгу. Мармуровий постамент обплели виноградна лоза й троянди — улюблені образи Рильського.
«Ідея зробити пам'ятник Рильському виникла ще в 70-х роках. Півтора року тому цей задум отримав друге життя», — розповів «УМ» Олег Стукалов. Архітектор каже, мовляв, за цей час проект, а відповідно й образ класика, кілька разів змінювався. «Ми хотіли передати в роботі теплоту й душевність цієї людини... Коли після відкриття пам'ятника діти почали залазити до «класика» на коліна й гратися з ним, тоді я зрозумів, що задумка вдалася», — поділився скульптор Петро Остапенко.

Наїстися, не встаючи з канапи...

Наїстися, не встаючи з канапи...

«На вихідних вирішила влаштувати сюрприз для коханого — замісила тісто на піцу», — розповіла якось моя подруга Ірина. Та її грандіозна ідея зарекомендувати себе в новому амплуа «а ля домогосподарка» «накрилася» з гучним тріском: кулінарний «сюрприз», розплавившись, потік, від сиру забруднилася вся мікрохвильовка, а Антон заснув на дивані з пультом, чекаючи на вечерю. Як на зло, «Неаполітанську» навіть на роботі жодна душа не зацінила, бо в піцеріях готують краще. Тож наступного разу жертва «кухні» вирішила не поскупитися на зайву копійчину й замовити піцу додому — менше мороки, зіпсованого настрою і харчів. «По мінімуму гривень у 30 можна «вписатися», от тільки де краще її замовити, щоб знову не бути у програші?» — запитувала Ірина.