На тiм світі знайду, а у школу приведу!

20.11.2003
На  тiм світі знайду, а у школу приведу!

На кожного київського школяра вчителi заведуть банк даних. (Фото Свiтлани СКРЯБIНОЇ.)

      Учора мені довелося бути свідком невеликого інциденту. Мою увагу в столичному Центральному парку ім. Шевченка привернули п'ятеро здоровенних міліціонерів, котрі iз серйозним виразом облич спалювали  щось на бруківці. А мале худюще пацаня з величезними чорними очима, плачучи, дивилося на  «ментів» так, ніби дядьки цукерку відібрали. Мені малого навіть шкода якось стало, аж поки не розгледіла, що спалювали міліціонери — на землі дотлівав пакетик із клеєм...

      Цією історією киян не здивуєш, на жаль. Дітей зі шприцами, цигарками і пакетами з незмінним наповнювачем — «Моментом» — ми вже сприймаємо настільки ж  «природно», як і старців із простягнутою рукою. Та якщо раніше лави бродяжок поповнювали діти з неблагополучних сімей, то останні звіти правоохоронців і психологів свідчать: вуличне життя все більше затягує і тінейджерів із цілком нормальних родин.

      Налякане такою критичною ситуацією Головне управління освіти й науки столиці нарешті забило на сполох.  Освітяни хочуть узяти учнів київських шкіл пiд суворий контроль й почнуть не тільки прискіпливіше перевіряти, як останні відвідують навчання, а й влаштовуватимуть рейди з відловлювання прогульників-рекордсменів. Допомогти педагогам у такій святій справі зголосилися столична Служба в справах неповнолітніх і міліція. Ця дружнa компанія відловлюватиме школярів лише раз на місяць, проте рейди правоохоронці обіцяють проводити  на совість. Неслухняних дітей шукатимуть на ринках, вокзалах, у парках та комп'ютерних клубах і навіть на... цвинтарях. Про це журналістам повідомили на засіданні колегії управління освіти і науки у КМДА.

      Особливо небезпечно  «пасувати» уроки стане в інтернет-кафе: ці заклади патрулі контролюватимуть найретельніше. Психологи стверджують, що така величезна кількість комп'ютерних клубів згубно впливає на підлітків, тому на заміну віртуальним розвагам столичні освітяни спробують знайти змістовніші заняття. Певно, керуючись саме такими переконаннями, Головне управління освіти і науки столиці обіцяє повернути Києву старі  добрі спортивні та гуманітарні гуртки і секції, більшість із яких діятиме безкоштовно як у школах, так і в підліткових клубах. Щоправда, чи назбирало управління освіти ентузіастів, які підтримають такі мрії на ділі, поки що не відомо. Відновити мережу гуртків райдержадміністрації повністю планують до наступної осені.

      «Вестимуть» злісних прогульників і за допомогою спеціальних банків даних, котрі з'являться в усіх 10 районах столиці вже до Різдва. Інформацію про те, хто як учився, Головне управління освіти отримуватиме в двадцятих числах кожного місця, а в кінці семестру освітяни підбиватимуть підсумки. Спочатку вони встановлюватимуть причини прогулів дітей, інформуватимуть батьків про місце перебування їхнього чада під час уроків і викликатимуть на роз'яснювальні бесіди. Якщо ж і після таких заходів сідати за парту дитина не захоче, батьків прогульників можуть притягти до адміністративної  відповідальності. А в складних випадках дітей до школи повертатимуть за допомогою кримінальної міліції. Таку систему контролю освітяни попередньо апробували на київських студентах: у деяких столичних вузах за кожен пропуск лекції студенти мусять не лише відпрацювати тему з викладачем, а й заплатити штраф... До речі, в альмаматер із такою системою контролю на заняття студенти ходять справніше.

      Освітяни також наполягають на відміні учнівських чергувань у школі та іншого відволікання школярів під час уроків на заходи, що не пов'язані з навчанням. 

      «Найчастіше заняття прогулюють дев'яти- та десятикласники, наступні місця посідають 7-й та 8-й класи, найкраще ж відвідують школу випускники», — розповіла  «УМ» заступник начальника столичного управління освіти і науки Раїса Сидорова.

      А от за інформацією начальника Головного управління у справах сім'ї та молоді Олександра Кулика, близько третини столичних учнів узагалі не хоче ходити до школи. Ще приблизно 15 відсотків опитаних школярів хочуть змінити навчальний заклад. А серед найпопулярніших причин прогулювання школярі називають непорозуміння з однолітками, вчителями та батьками. Найбільше ж прогульників, за даними управління освіти, у Голосіївському районі столиці.

      Утім схоже, що перевиховувати київських школярів yзялися серйозно. Так, крім усіх перерахованих заходів, у Києві збираються заборонити продаж  i рекламу алкоголю та цигарок поблизу навчальних закладів. Останнє слово, щоб таке вето набрало сили, залишається за депутатами Київради. Проект же рішення про табу на рекламу тютюну й  «зеленого змія» потрапить на їх розгляд найближчої сесії.

* * *

      Якщо комусь такі методи перевиховання київських школярів здалися  «трішки» нелюдськими, то варто згадати, що навіть у зразково демократичній Великобританії за слухняністю учнів та відвідуванням ними коледжів теж стежить поліція. Консервативні й мудрі англійці керуються старим як світ правилом — довіряй, але й перевіряй. А ви знаєте, що ваша дитина робила сьогодні?

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>