Уперше нестачу їжі Віра Квят відчула ще до свого... народження. Бо ж з’явилася на світ голодного 1921 року і важила два з половиною кілограми. Вже через місяць у знесиленої недоїданням і вродженою вадою серця матусі зникло грудне молоко. За таких обставин виживали тоді далеко не всі немовлята. Врятувала її сусідка, котра також годувала своє маля груддю. Жінка взялася збризкувати своїм молочком нажовану мамою Віри й загорнуту в полотнинку хлібну «ляльку». «Смокчучи її замість цицьки, я вижила, — пригадує Віра Миколаївна. — І дав же Бог таке довге життя і таке собаче».

На сходку, що відбувалася просто неба біля магазина, зійшлося більш ніж півсотні мешканців Тахтаулового та сусідніх Жуків. Селян привели на майдан найпекучіші проблеми, які особливо дошкуляють пенсіонерам із їхніми мізерними пенсіями. Тож саме вони першими висловили обурення з приводу рішення Тахтаулівської сільради про більш ніж 50–відсоткове підвищення тарифів на водопостачання. За нього тоді проголосувала мінімально необхідна більшість депутатів (12 із 22) і сільський голова. Як з’ясувалося, та сесія відбувалася за... зачиненими дверима – на неї не допустили «неугодних» депутатів.

Весь минулий тиждень на Полтавщині тривали урочистості з нагоди 150–річчя від дня наро­дження видатного вченого–натураліста, мислителя, першого президента Української академії наук Володимира Вернадського. Зокрема, в аграрній академії влаштували представницьку науково–практичну конференцію, а в краєзнавчому музеї відкрили ювілейну виставку. На них науковці, дослідники минувшини, зберігачі старожитностей і репрезентовані ними документи, матеріали вкотре підтвердили, наскільки тісними були зв’язки одного зі світочів сучасної науки з полтавським краєм і, власне, з Україною. Попри те що народився він у Петербурзі й, зрозуміло, не міг не тяжіти до обох столиць російської та радянської імперій, де розташовувалися провідні академічні установи того часу.

Нещодавно в Полтаві відбувся VII всеукраїнський збір «Молодіжного націоналістичного конгресу» — заснованої 12 років тому громадської організації, яка провадить свою діяльність на ідеологічних засадах ОУН (революційної). Йдеться не про ситуативних чи «потішних», а про справжніх націоналістів–бандерівців, якими їхні опоненти на сході, півдні та в центрі України продовжують лякати земляків. Та чи такі вже вони «страшні»? І чи не більш небезпечні для дискредитації націоналістичного руху всілякі «клони» подібних молодіжних об’єднань, патроновані професійними борцями з українським націоналізмом? Судіть самі.

А починалася ця історія вельми романтично ще у 2010 році. Тоді студентка одного з вишів Полтави познайомилась у соціальних мережах із парубком, який представився мешканцем Київської області. На фото хлопець видавався симпатичним, але скільки таких симпатяг «гуляє» у віртуальному просторі... Тож спочатку все обмежувалося електронним листуванням. Навіть після того, як молоді люди обмінялися номерами телефонів, ніхто з них не квапився зу­стрітися. Уперше віч–на–віч спілкувалися лічені хвилини, коли віртуальний знайомий перебував у Полтаві проїздом. По тому знову тривало «довгограюче» спілкування у всесвітній павутині.

Наша газета вже повідомляла про початок співробітництва ПАТ «АвтоКрАЗ» із компанією–виробником бронетехніки ASV з Об’єднаних Арабських Еміратів. Однак, як відомо, краще раз побачити... Нагоду оглянути «плід» згаданої співпраці одержали учасники та гості знаної у світі виставки озброєнь IDEX–2013, що відбувалася у столиці ОАЕ Абу–Дабі наприкінці лютого. Саме там було презентовано новий бронетранспортер KRAZ–ASV, створений на базі шасі виготовленого у Кременчуці всюдихода КрАЗ–5233ВЕ колісної формули 4х4.

Пошуковці–волонтери зі Смоленщини знайшли нащадків загиблого в бою за їхній край уродженця Полтавщини Федора Левцунова. Останки самого солдата та ще майже півтори сотні його побратимів росіяни виявили минулого року поблизу розташованого на Дніпрі села Соловйове. Тоді ж відбулося й урочисте перепоховання праху воїнів біля храму Ікони Божої Матері, що входить до меморіального комплексу «Соловйова переправа». Водночас вдалося встановити прізвища тільки десяти солдатiв, які знайшли вічний спочинок на цій рясно политій кров’ю землі.

На двох останніх міжнародних симпозіумах кераміки у столиці українського гончарства — селищі Опішня на Полтавщині — журі присуджувало гран–прі та перше місце роботам художника–кераміста Юрія Мусатова. За словами Юрія, всерйоз він почав займатися керамікою як «вільний художник» тільки з 2008 року. За цей час, крім «класики жанру», опанував і кераміку промислову та архітектурну, порцеляну, промисловий дизайн, скульптуру. Постійно «мігрує» навіть у просторі. Донедавна його представляли як львівського художника, тепер нагадують про конотопську прописку. То «чий» він?

У ніч із суботи на неділю в селі Жовтневе Решетилівського району було пошкоджено скульптурну групу — комуністичного вождя Володимира Ульянова (Леніна) та його дружини і соратниці Надії Крупської. Першим про це у соціальних мережах повідомив відповідальний за зв’язки з громадськістю київської міської організації ВО «Свобода» Олександр Аронець. І вмістив три нічних фото згаданої скульптури — з головами і без — та їхніх решток у чиїхось руках. Отже, немає сумнівів у тому, що йдеться про заздалегідь сплановану «ідеологічну» акцію. Хто її здійснив? За словами пана Аронця, вдалися до того «невідомі патріоти», а потім надіслали свiтлини на електронну адресу нардепа–«свободівця» Ігоря Мірошниченка.

Днями в обласному центрі відбулася акція «Стоп убивству тварин у Полтаві!». Влаштували її під стінами мерії активісти зоозахисної благодійної організації «Право на життя». Саме так вони відреагували на «зачистку» міста від братів наших менших після гучних кількаденних пошуків нібито скаженого рудого пса, який покусав близько півсотні земляків («УМ» про це розповідала). Попри те, що схожого на підозрілу тварину пса таки знайшли і приспали, а лабораторні аналізи не підтвердили наявності в нього збудників сказу, волонтери–зоозахисники продовжують виявляти у різних мікрорайонах міста трупи собак. Як повідомила «УМ» координатор зі зв’язків із громадськістю згаданої організації Ольга Жуковська, таких випадків явно незаконного умертвіння тварин унаслідок безпідставної паніки перед «скаженою загрозою» зафіксували вже кілька десятків.