Дитинства згадую простори,
Коли у хаті карантин,
Там небо чисте, неозоре.

Учора я розмістив пост про п’яних російських хлопців (из города русской славы — Николаева), що в понеділок увечері купували пиво та горілку. Раніше я писав про п’яну російськомовну молодь, що влаштовувала дебош у познанському трамваї.

Вже знають і Немирів, і Нетішин:
Постав в столиці офіс простих рішень!

В Україні народилось багато бід. Нині ще одна загроза — розповсюдження важкої хвороби, коронавірусу, на нашій території.

Історично складалось так, що Україна була, є і буде центром не тільки Європи. Пишу не лише для неуків з історії України. Земля, територія України — це вислід праці багатьох поколінь.

В нас на кожне «Хелов!», «Здрасьцє!»
Є своє: «Дай Боже!!!».

Ну приблизно якось так уявляли собі автори цього закладу, котрий на фото, життя і побут автора Каменярів.

Не всі пройшли жорстку конкуренцію
Й потрапили врешті на пресконференцію.

Добровольці — це свідома й активна еліта нації, яка без примусу, за велінням серця і совісті, бере на себе відповідальність за вирішення злободенних проблем громади, нації, держави.

Я, дитина війни, маю вже похилий вік, пережив багатьох керівників нашої країни — спочатку СРСР, а потім, з 1991 р., незалежної України