Позич мені усмішку, друже!
Позич мені усмішку, друже!
(Мої ж, розгубившись, втекли...)
Позич мені усмішку, друже!
(Мої ж, розгубившись, втекли...)
Це не камінь в чужий город.
Нам важливі сусіди наші.
Як «патріарх» за віком маю право висловити свою думку осуду щодо сьогодення України.
Тримаю в руках багатосторінкову щоденну газету, в якій надруковано рейтинги всіх українських президентів.
Сьогодні, вчора, позавчора,
Щовечора, щоранку,
У сусідній державі — вибори.
Конкуренти вагомі вже вибули.
Вельмишановні панове! У зв’язку з безсовісною, нахабною вирубкою лісу в Україні потрібно негайно збільшити експортне мито на ліс-кругляк, лісоматеріали, напівфабрикати, дрова!
Затишшя також потрібне.
Ще кажуть: либонь, перед бурею...
Тільки не це! Тільки не це!
Наше містечко вже не райцентр!