За перші два дні змагань плавців у басейні імені Альфреда Хайоша в Будапешті кращим результатом наших співвітчизників залишається восьма позиція брасиста Ігоря Борисика на стометрівці. На чемпіонаті Європи донеччанин наразі єдиний із наших, кому взагалі вдалося потрапити до вісімки найсильніших. При цьому у фінальному запливі позавчора ввечері Ігор продемонстрував на півсекунди гірший час, ніж у півфіналі, де він став шостим (1 хв. 00.72 сек.). Перемогу ж на цій дистанції з рекордом чемпіонатів Європи святкував норвежець Александер Даль Оен (59.20).

Навряд чи більшість любителів плавання встигли забути минулорічну першість світу в Римі, де ледь не щодня переписували світові рекорди. На нинішньому єврофорумі все набагато спокійніше. За перші півтора дні змагань не знайшлося жодного спортсмена, який зміг би підняти рекордну планку на новий рівень. Усе просто: з початком нового року ФІНА заборонила плавцям використовувати високотехнологічні костюми, які додавали їм реактивних швидкостей раніше. Тож можна сказати, що будапештський чемпіонат проходить під лозунгом «боротьба людей, а не технологій».

Учора в Угорщині стартував 30–й, ювілейний, чемпіонат Європи з водних видів спорту. Перший комплект нагород розіграли плавці на відкритій воді. Хоча «столицею» світового форуму є Будапешт, «далекобійники» змагаються на озері Балатон — за 130 км від основного центру подій.

Готуючись до серпневого чемпіонату Європи, українські стрибуни у воду минулої неділі в Мадриді провели генеральну репетицію перед відповідальними стартами. У столиці Іспанії відбувся шостий, заключний, етап престижних міжнародних змагань серії Гран–прі. Наші спортсмени продемонстрували, що підходять до Будапешта у хороших кондиціях. Найбільше нагород українці зібрали на триметровому трампліні. Серед чоловічих дуетів не було рівних Іллі Кваші та Олексієві Пригорову.

Із 2005 року Національний олімпійський комітет України започаткував традицію, за якою експертна рада регулярно визначає найкращого спортсмена місяця. Минулого тижня у конференц–залі Міністерства молоді та спорту відбулося вшанування травневого лауреата. Овації та відзнаки отримала спортивна гімнастка Наталя Кононенко. Її бронзова медаль за вправи на брусах виявилася єдиною для України на чемпіонаті Європи, що відбувся в англійському Бірмінгемі. У свої 15 років Наталя стала наймолодшою спортсменкою, якій випала честь отримати «місячне» визнання. Разом із вітаннями гімнастка дістала й посвідчення майстра спорту міжнародного класу з рук президента НОК Сергія Бубки.

Скориставшись нагодою, кореспондент «УМ» розпитав усміхнену життєрадісну дівчинку про її спортивну кар’єру, захоплення та погляди на життя.

Цієї суботи на Русанівській набережній пройшло наймасштабніше змагання з дуркування. 43 команди по п’ять осіб у кожній одна за одною розганялися та падали у воду, а при цьому ще й намагалися справити приємне враження на журі. На дійство прийшла подивитися небувала кількість народу. Близько 60 тисяч людей густо обліпили схили Русанівського каналу, а також створили тут невеличкий транспортний колапс. Разом усе це називали «Ред булл флюгтаг».

Коли я вперше почув про бажання Президента України провести на наших теренах у 2022 році зимові Олімпійські ігри, то не повірив своїм вухам. Плакати чи сміятися — така реакція на нісенітниці, що пролунали з найвищої трибуни. Звісно, мені, як, гадаю, майже кожному українцеві, цікаво було б бачити, як спортом приростає авторитет держави, як до нас приїздять спортивні зірки першої величини на грандіозні змагання. Але ж треба вміти співвідносити бажання й реальність. Бо проти планів президента щодо Олімпіади–2022 у Карпатах стільки всіляких «але» й «не може бути», що не знаєш, із чого й почати.