Січень нинішнього року продемонстрував доволі оптимістичну картину: обсяги виробництва чавуну, сталі й прокату зросли на 20—26 відсотків. Для України, валютні надходження якої найбільше залежать від роботи металургів і хіміків, така новина може означати багато. Виробництво гірничо–металургійної продукції продовжуватиме зростати впродовж року, запевняють експерти. Правда, в оцінках дещо розходяться: найбільш сміливі прогнози на ринку — до 16 відсотків. Однак більшість експертів стримано пророкують: виробництво збільшиться максимум на 12 відсотків. «У 2010 році обсяг виробництва української металургії зросте на 8—12 відсотків порівняно з показниками 2009 року», — зазначив заступник начальника департаменту з питань металургійного комплексу ДП «Держзовнішінформ» В’ячеслав Попов.

Українському ринку мінеральних добрив загрожує імпорт із Росії та Білорусі. Зайшовши на ринок, сусідні виробники змушують вітчизняних колег знижувати ціну продукції. Однак через високу вартість газу (порівняно з країнами–сусідами) та застаріле обладнання українські виробники міндобрив змушені працювати у збиток. Отримати вигоду можуть лише вітчизняні аграрії — імпорт дозволить їм придбати дешевші й водночас не менш якісні добрива, а в перспективі отримати значний урожай. Проте через велику політику й погоду купувати добрива вони не поспішають.

Дороге вітчизняне м’ясо чи дешевший, проте не завжди якісний імпорт — перед такою проблемою нині опинились українські чиновники. З одного боку, угода з СОТ змушує Україну імпортувати європейські м’ясні продукти. Останні, звичайно, дешевші за вітчизняні, тож збивають ціну на українському ринку, змушуючи вітчизняних виробників працювати у збиток. Як наслідок, займатись виробництвом м’яса в Україні стає все менш вигідно і підприємства поступово від нього відмовляються, ставлячи країну в залежність від імпорту.

Україна посідає останнє місце серед країн Європи за ступенем водозабезпеченості, а за водоємністю валового внутрішнього продукту перевищує її у кілька разів. Це свідчить про те, що водні ресурси України використовують, а отже, і забруднюють у кілька разів інтенсивніше, ніж в інших країнах. Як наслідок, майже всі поверхневі джерела за рівнем забруднення наблизилися до ІІІ класу, а склад очисних споруд і технології очищення води залишаються незмінними.

Свій учорашній виступ на засіданні уряду очільниця Кабінету традиційно розпочала з критики. Але не себе чи своєї команди, а політичних опонентів по передвиборній гонці. Зокрема, Віктора Януковича — за закон про підвищення соцстандартів. «Цей закон ми направили всім закордонним експертам, щоб не уряд, а вони підтвердили, що закон про збільшення бюджету для його виконання — це великий обман виборців Януковича», — звучним голосом віщала Юлія Тимошенко.

20 хвилин «маршруткою» від метро «Героїв Дніпра» — і я вже стою на охайній зупинці у Вишгороді. Пускається перший цьогорічний сніг, проте від цього місто стає ще загадковішим: більшість дерев іще привітно вітає зеленими гілочками. У самому центрі — поруч із міськрадою стоїть кілька «висоток»: одна на перший погляд уже добудована, в іншої вже є коробка — поверху до 22го. Навколо метушаться будівельники — приварюють останні двері на нижніх поверхах. Ситуація як на сьогодні досить незвична — адже більшість будівельних майданчиків просто «заморожено». Проте будівництво йде, а секрет у тому, що зведення будинків профінансовано банком «Київська Русь».

Ленін з його гаслом «Землю — селянам» ніяк не давав заспокоїтися очільниці уряду. Пам’ятаючи успіх свого «земельного» попередника, голова Кабінету Міністрів вирішила й собі скористатись давно перевіреним прийомом. Цього разу — уніфікувавши безкоштовну видачу земельних актів на володіння землею для громадян, які мають присадибні ділянки. Так, уряд хоче внести зміни до постанови №844, адже «ми, коли почали видавати акти, зрозуміли, що, на жаль, усіма рішеннями, які у тому числі й уряд прийняв, люди поділені на дві групи», — нарешті прозріла Юлія Тимошенко. А саме — на тих, хто оформив присадибну ділянку до і після 2002 року. «Щоб прибрати цю несправедливість, ми приймемо постанову, яка введе абсолютно однакові умови для всіх громадян, що отримали такі земельні ділянки», — пообіцяла Тимошенко.

Учора на засіданні Кабміну було гаряче: обговорювали готовність України до опалювального сезону. «Уряд зробив усе, що необхідно, аби опалювальний період пройшов успішно: накопичені всі необхідні резерви газу, вугілля, ядерного палива, забезпечені вчасно всі ремонти, які були в компетенції уряду», — звично похвалила себе Юлія Володимирівна. Проте й перестрахуватись не забула: швиденько назвала винних — на випадок, якщо найближчим часом опалення в якихось регіонах таки не почнуть. «Тепер довести тепло та гарячу воду до людей — функція місцевих органів влади», — каже Тимошенко. Переживати очільниці уряду дійсно варто, адже станом на вчора багато областей не розрахувалися за спожитий газ, поставлений НАК «Нафтогаз України» ще торік. Загалом місцеві теплокомуненерго заборгували компанії понад 3 мільярди гривень.

ОПЗ досі не знято з переліку об’єктів, що підлягають приватизації, бо Фонд держмайна… не отримував жодних документів, які забороняють приватизацію заводу. «На сьогодні у Фонді відсутні судові ухвали, які забороняють проводити конкурс по Одеському припортовому, про існування якихось позовів ми дізнаємося з преси», — сказав виконувач обов’язків голови Фонду Дмитро Парфененко. Фонд, за його словами, визнає лише ту судову ухвалу про заборону проведення конкурсу, яку буде доставлено судовим виконавцем.