М’ясна дилема

03.02.2010

Дороге вітчизняне м’ясо чи дешевший, проте не завжди якісний імпорт — перед такою проблемою нині опинились українські чиновники. З одного боку, угода з СОТ змушує Україну імпортувати європейські м’ясні продукти. Останні, звичайно, дешевші за вітчизняні, тож збивають ціну на українському ринку, змушуючи вітчизняних виробників працювати у збиток. Як наслідок, займатись виробництвом м’яса в Україні стає все менш вигідно і підприємства поступово від нього відмовляються, ставлячи країну в залежність від імпорту.

 

Як не інспекціями, то регламентом

Із січня імпортне м’ясо в Україну почало надходити безперешкодно і практично без будь–яких інспекцій із боку українських фахівців — Комітет ветеринарної медицини скасував свою заборону на ввезення до України м’ясної продукції підприємств, які не були проінспектовані фахівцями комітету. Експерти запевняють, що запроваджені постановою вимоги були «трохи жорсткуватими» і реально не могли бути виконані. «Підприємства, які постачають продукцію тваринницького походження в Україну, за той термін, який був даний для перевірки, навіть фізично не могли пройти інспектування. Інспектування здійснюють наші фахівці, їх кількість обмежена, а кількість підприємств досить висока», — вважає керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.

Окрім того, на його думку, такі заходи повинні застосовувати тільки у випадку, коли існує загроза життю і здоров’ю громадян України. Окрім того, перевірки повинні базуватися на виявлених фактах і порушеннях, а застосовуватись адресно — лише до тих підприємств, де порушення були виявлені.

Для того щоб регулювати м’ясний імпорт, агарні фахівці вирішили застосовувати м’якші санкції. Зокрема, зараз розробляють нові технічні регламенти та санітарні вимоги для імпортного м’яса. Саме вони можуть стати нетарифним, проте досить дієвим регулятором обсягів ввезеної продукції.

Ріжки та ніжки

Найбільша проблема імпорту — в його якості. Експерти зазначають, що, незважаючи на кількісне зменшення імпорту м’яса та м’ясних продуктів в Україну минулого року, збільшились поставки недоброякісної продукції. У тому числі так званих м’ясних каркасів чи шкур.

За підрахунками Комітету ветеринарної медицини України, недоброякісна продукція займає половину імпорту. Лише минулого року, за підсумками ветеринарно–санітарного контролю, зареєстровано 47 випадків невідповідності імпортованої м’ясної продукції до встановлених Україною вимог. Забракована продукція була імпортована з Німеччини, Бразилії, США, Нідерландів, Польщі, Бельгії, Франції та В’єтнаму. Окрім того, за підсумками року, поставки заборонили 11 іноземним підприємствам — у зв’язку з ввезенням в Україну неякісної продукції.

Нинішня ситуація на ринку м’яса нагадує замкнене коло: дешевше імпортне м’ясо демпінгує на внутрішньому ринку, змушуючи вітчизняні підприємства працювати нижче рівня рентабельності. Вітчизняні м’ясні підприємства недоотримують кошти, які б можна було витратити на модернізацію виробництва. Отже, рентабельність виробництва залишається досить низькою, через що вітчизняні компанії не можуть конкурувати з європейськими.

Рівень цін, що зберігався в Україні впродовж останніх двох років, став певним стимулом для виробників деяких видів продукції. Поліпшилась, наприклад, ситуація на ринку свинини: на 1 січня 2010 року сільгосппідприємства збільшили кількість свиней на 20 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року. На відміну від яловичини, ринок свинини має досить хорошу перспективу. «Зважаючи на обмеженість ринку збуту, темпи нарощування поголів’я можуть уповільнитися в поточному році. Але скорочення виробництва яловичини та імпорту всіх видів м’яса залишалось вагомим стимулом до нарощування виробництва. Тим паче що українці традиційно надають перевагу свинині перед яловичиною», — вважає експерт Клубу аграрного бізнесу Єлизавета Святківська.

Проте значний імпорт може уповільнити цей процес. «Суттєве зростання вітчизняного виробництва стримує низька купівельна спроможність внутрішнього ринку та все ще досить висока собівартість виробництва вітчизняної свинини в частини виробників у порівнянні з європейськими країнами», — попереджає експерт.

М’ясний дефіцит

Підкидають хмизу у вогонь ще й нестача сировини і низькі розміри державних дотацій для сільгоспвиробників: сьогодні вигідно займатись хіба що виробництвом курятини, яка дає стабільні прибутки, бо має рентабельність виробництва на рівні з європейською.

Однак більшість м’ясопереробних підприємств, які мають справу зі свининою та яловичиною, отримують збитки. Так, минулого року припинили роботу десятки дрібних м’ясопереробних підприємств, проте цього року загроза стоїть і перед великими комбінатами, такими як, наприклад, «Вінницям’ясо» і «Кременчукм’ясо». Причина банальна — брак сировини. Підтвер­джують тенденцію й дані Держкомстату: за минулий рік, у порівнянні з 2008–м, виробництво м’яса всіх видів (у живій вазі) зменшилось на 0,4 відсотка і становить трохи більше ніж 2,3 мільйона тонн. Тож суттєве скорочення імпорту призведе до вимушеної зупинки підприємств.

 

ДОЖИЛИСЬ!
Бардзо добже сало...

З кожним роком зростають обсяги імпорту такого споконвічно українського продукту, як сало: минулого року Україна імпортувала майже на 40 відсотків сала більше, ніж у 2008 році. Обсяги постачань продукту з–за кордону зросли з 34 тисячі тонн у 2008–му до 47,3 тисячі в 2009 році. Такий дисбаланс на ринку пов’язаний зі зміною пріоритетів вітчизняних свинарів, які перейшли на вирощування «елітних» м’ясних і беконних порід свиней.

Сало на 30—50 відсотків дешевше, і тому менш прибуткове для сільгосппідприємств. Проте цей продукт, як і раніше, широко використовується для виробництва ковбасних виробів, що й стимулює збільшення його імпорту. Отже, нішу українських виробників, які відмовилися від розведення сальних порід свиней, поступово займають поляки: Польща розглядає Україну як перспективний ринок збуту сала.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>