Осінь perfetto

Італійська кухня — така річ, яка непомітно перебирається з італійської подорожі в італійський ресторанчик у твоєму місті, а потім — у твоє домашнє меню. Телереклама однієї з марок італійської моцарели, а заразом і найвідомішого і найпростішого салату з нею — капрезе (туристи попробували салат в Італії, почули, як італійці захоплюються його смаком — Perfetto!, і вдома тепер роблять такий салат із моцарелою і теж повторюють італійське слово perfetto), просто ілюстрація цього мого переконання. Яке, втім, має цілком життєву основу.

Зафіксувати мистецтво Творця

Зафіксувати мистецтво Творця

До 21 червня в Академії мистецтв (на Воровського) триває виставка італійського фотографа Луки Бракалі «Екосистеми». Фотограф, який побував у 128 країнах, зняв унікальні куточки природи, які Бог зробив важкодоступними для людей, мабуть, щоб уберегти від їх­ньої руйнівної цікавості. Тут льодовикові печери і кратери вулканів, оптичні ефекти і безкраї безлюдні ландшафти, незаймана первісна природа, шедевральні кульбіти сонця і сім’я білих ведмедів. На виставці представлені світлини із серій  «Єллоустоунський національний парк» (Вайомінг, США, 2008 р.)», «Каньйон Антилопи» (Арізона, США, 2009 р.), «Бараняча бухта» (Антарктида, 2004 р.), «Гренсе–Якобсельф» (Норвегія, 2009 р.). Виставка проходить у рамках святкування Днів Італії в Україні та 20–річчя дипломатичних стосунків між Італією й Україною, і вибір теми свідчить про те, що сучасні італійці мислять глобально і відповідально в масштабах планети, спираючись, звісно, на тисячолітні мистецькі традиції. Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Італія в Україні Фабріціо Романо елегантно продемонстрував свою базову культуру, порівнявши фотопейзажі Луки Бракалі з роботами німецьких художників–романтиків. А президент Національної академії мистецтв України Андрій Чебикін зазначив, що в Україні зараз виставляються багато митців світового класу в рамках Arsenale 2012, і виставка Луки в залі Академії — це ще одна яскрава пляма в мистецькому контексті Києва.

Шукаємо їжу в «павутинні»

Шукаємо їжу в «павутинні»

Готувати стало простіше, готувати стало веселіше: якщо з тобою на кухні є ноутбук — 50 відсотків успіху забезпечено. Інтернет кишить тисячами рецептів із «покроковими» фотографіями усіх етапів роботи — від того, якими кубиками нарізати цибулю, до кінцевого кольору запіканки і консистенції соусу. Хочеш наочнішого прикладу — будь ласка, відео, де шеф–кухар чи проста господиня готують у тебе на очах потрібну страву, розказують і показують. Наприклад, м’ясо по–китайськи у кисло–солодкому соусі я досі готую під відеокерівництвом китайського кухаря, а овочеве рагу від Тетяни Толстої — у супроводі Youtube.

Аромати Провансу на вашій кухні

Аромати Провансу на вашій кухні

«Що таке сало чорного кабана?» — запитую у найпопулярнішого кулінарного блогера Рунету Ніки Білоцерковської, яка нещодавно презентувала у столичній книгарні «Читай–город» книжку «Про їду. Про вино. Прованс» і на анонсі «київської гастролі» в ЖЖ поставила фотографію сала чорного кабана поруч зі своїм кулінарним бестселером. «Це сало чорного кабана від неймовірного виробника — друга Сильвестра, нашого улюбленого кухаря, який коптить сало чарівним способом, і це чистий наркотик, тому що від нього неможливо відірватися. Навіть у своїй кулінарній школі, в цій неймовірній гастрономічній какофонії, ловлю себе на думці, що краще не починати, бо як тільки підхожу до нашого холодильника, щоб відрізати шматочок сала, жую, проходжу три кроки — розвертаюсь і йду назад. І поки ти його не зжереш — не зупинишся».

«Притрави» з присмаком Індії та Марокко

«Притрави» з присмаком Індії та Марокко

У хорошої господині завжди під рукою мають бути якісь заготовки, які нададуть смаку хоч старій підошві, хоч простій дієтичній страві з пароварки. Замість набридлого майонезу і магазинних соусів зробіть домашні «притрави».

Папір, але не шарудить, екран, але не шкодить

Папір, але не шарудить, екран, але не шкодить

У Центрі сучасного мистецтва М17 чолов’яга у карамельно–рожевому костюмі і кросівках із смужками в пастельних тонах читав лекцію про те, що цифровий світ нині став цікавіший за реальний. Це був всесвітньо відомий промисловий дизайнер Карім Рашид, який надав форму, фактуру, обриси, колір понад 2500 тисячам предметів — від ноутбука до посуду, від фурнітури до меблів, від годинника до сільнички, створив десятки інтер’єрів, отримав понад 25 найголовніших дизайнерських премій. За його словами, 10 років тому тільки одному американцю з 10 приходило в голову купити на Різдво якусь технологічну штуку в подарунок, тепер 9/10 американців кладуть своїм близьким під ялинку гаджети. На останньому Франкфуртському книжковому ярмарку німецькі «гаджетознавці» прогнозували, що новинка — ігрова консоль Nintendo 3DS, яка не потребує 3D–окулярів, буде головним хітом різдвяних продажів. Ігнорувати той факт, що гаджети полонили світ, можна, робити вигляд, що такої тенденції не існує, — уже ні.

«Ворошиловград» iз голосу Жадана

Коли б іще письменнику випала нагода прочитати свій немалий (442 сторінки) роман уголос? А весь твір, між іншим, триває в запису 17 годин. Досвід і результат з усіх боків важливі — і для автора, і для людей із вадами зору, які хочуть бути в курсі літературних новинок, тим паче «Ворошиловград» — роман справді сильний і титулований: він став «Книгою року Бі–Бі–Сі».

Усе блищить!

Усе блищить!

Зажиточні українські модниці дочекалися тих часів, коли не вони в Париж на fashion–шоу, а fashion–шоу — до них. І не просте, а haute couture. Втретє київський бізнесмен Олександр Онищенко в партнерстві з українським Тижнем моди організував Le Grand Fashion Show, на якому, за концепцією, паризькі дизайнери показують свої колекції високої моди. Першим був ліванський чаклун червоних доріжок Елі Сааб, потім наймолодший кутюр’є Франції Стефан Роллан, 31 березня цього року дорогі, жіночні й сяючі сукні показав дизайнер знов–таки ліванського походження, і знову — спец із суконь для червоних доріжок Зухайр Мурад. Як і в попередні роки, у «Мистецькому Арсеналі» організатори постелили білий подіум, затягли білим кольором зал, запросили плато­спроможних фешіоністас і втішалися своєю причетністю до світової моди.

Благодійність у 3D

Фонд Святослава Вакарчука — музиканта з ученим ступенем фізика — започаткував нову соціальну ініціативу «3D–Проект: Dумай! Dій! Dопомагай!». За модною назвою стоїть шляхетна ідея — допомогти вихованцям дитячих будинків опанувати комп’ютери і підготувати випускників дитбудинків до ЗНО.

Український слід у Пермі

До 10 липня у Пермському музеї сучасного мистецтва експонується виставка сучасних українських художників «Якщо\Если\If». Куратором збірної солянки образотворчих робіт останніх 15 років виступила російська мистецтвознавець, член–кореспондент Академії мистецтв РФ, шеф–редакторка сторінки мистецтва он–лайн ресурсу OpenSpace.ru Катерина Дьоготь, яка знайомиться з українським артом переважно в PinchukArtCentre, куди московську гостю запрошують на кожен вернісаж. Підтримав ініціативу знаної кураторки ще один любитель українського мистецтва, який виявився ще й засновником Пермського музею сучасного мистецтва, галерист Марат Гельман. Він надав і роботи з власної колекції, які склали розділ «Історії» — це переважно живопис Олександра Ройтбурда та фотографії харківської школи кінця 1980–х — початку 90–х років.