Завершуються жнива. За оперативними даними, станом на останнiй день серпня, господарства України зібрали 32,91 мільйона тонн ранніх зернових культур, обмолотивши 98 відсотків прогнозованих площ, повідомляють у Міністерстві аграрної політики України.

Відтепер свинокомплекси не будуть такими, як раніше. Завдяки досі незнаній в Україні технології вакуумних гноєсховищ та системі вентиляції свині почуватимуть себе, як вареники в сметані. Датські технології — ті самі, які так запали в душу нинішньому керівництву Мінагрополітики — вперше в Україні збирається впровадити на орендованих територіях господар ТОВ «Нива Переяславщини» Олександр Мостіпан, що біля Переяслав-Хмельницького.

Тра­ди­цій­но на Спа­са про­хо­дять ме­до­ві вис­тав­ки і яр­мар­ки. На 19 сер­п­ня при­па­дає день свя­тих пок­ро­ви­те­лів па­січ­ни­ків — Зо­си­ми і Сав­ва­тія, то­му це ще й день бджо­ля­ра в Ук­ра­ї­ні. Вчо­ра в Ін­с­ти­ту­ті бджіль­ниц­т­ва іме­ні Про­ко­по­ви­ча в Ки­є­ві роз­по­ча­ла­ся що­річ­на вис­тав­ка-яр­ма­рок «Бджіль­ниц­т­во-2005», яка три­ва­ти­ме до 20 сер­п­ня. Ці дні — справ­ж­ній рай для ки­ян, які мо­жуть при­ї­ха­ти на вул. За­бо­лот­но­го,19 і ку­пи­ти літр-два лі­ку­валь­но­го нек­та­ру за ми­ну­ло­річ­ною ці­ною — всьо­го 20 гри­вень за літр.

В Україні 15 мільйонів громадян страждають від різних хвороб. У більшості з них неодмінно є супутній діагноз — авітаміноз. І це не дивує. Адже овочевий ринок сьогодні пропонує споживачам «дари городів», наповнені нітратами та водою. У нашій державі немає жодного спеціалізованого підприємства з вирощування біоекологічних овочів, бо їх продовжують вирощувати в типових «нітратних» теплицях. А про чистоту продуктів, вирощених на відкритому грунті, після Чорнобиля навіть казати не варто. Та вихід з такої скрутної ситуації є — це сонячні теплиці.

Причиною подорожчання цін на м'ясо є його нестача на вітчизняних сільськогосподарський ринках. Ще 16 липня Прем'єр Юлія Тимошенко в прямому ефірі Харьківської обласної телерадіокомпанії визнала: реальний дефіцит м'ясопродуктів становить приблизно 500 тисяч тонн.
Однією з основних причин цієї ситуації Прем'єр-міністр вважає неприйняття Верховною Радою України законопроекту, який передбачав би можливість для імпорту м'яса в Україну без сплати мита. «Коли штучно притримують подібні закони, виграють аж ніяк не інтереси громадськості. Сьогодні ми думаємо, як за відсутності такого закону, але законним шляхом вирішити дане питання», — вважає глава уряду.

Україна скасувала заборону на ввіз курятини і продуктів із м'яса птиці з європейської частини Російської Федерації. Як відомо, її ввели у зв'язку зі спалахами пташиного грипу в частині населених пунктів Новосибірської, Омської, Тюменської областей та Алтайського краю.

Численні скарги, які надходять від керівників зернових господарств на адресу Мінагрополітики, у Києві чують. Як і передбачала «УМ», державним операторам не вистачає ні грошей, ні часу, щоб викупити задекларовані 3-5 мільйонів тонн пшениці та ячменю нового урожаю. Проте міністр Олександр Баранівський запевняє, що державні закупівлі ідуть повним ходом.

Українці дуже незадоволені діями влади, які начебто були спрямовані на стабілізацію ціни на цукор. Третій місяць на ринку — явний дефіцит цього продукту. А там, де його таки можна знайти, ціна стабільно тримається на рівні 5 гривень за кілограм. Та всі попередньо встановлені рекорди цукор побив у Криму. Там його ціна, згідно з даними Кабінету Міністрів, досягає 6—7 гривень за кілограм.

Поблизу села Балівка, поруч із Дніпропетровськом, біліють корпуси місцевого елеватора, який є дочірнім підприємством ДАК «Хліб України». Колись це було найпотужніше зернозаготівельне підприємство в області, де зберігали до 200 тисяч тонн зерна. Сьогодні ж ХПП спроможне працювати тільки на половину своєї потужності — обладнання дуже застаріло, а на ремонт чи заміну необхідних деталей, як завжди, грошей не вистачає. Тому начальник елеватора Микола Кислиця каже, що про колишні обсяги зерна останніми роками доводиться тільки мріяти.

У 2005 році можна розраховувати на таку ж високу врожайність цієї бобової культури, як і минулого, переконаний Ігор Ткалич, доктор сільгоспнаук, завідуючий лабораторією технології вирощування олійних культур Інституту зернового господарства УААН. «Останні три роки в Україні, у тому числі й цей, — це соєві роки», — стверджує експерт в інтерв'ю «АПК-інформ».