До плуга, українці!

До плуга, українці!

Двічі на рік — під час сівби та жнив — коли у поля треба виводити техніку, український чиновник iз подивом з'ясовує, що виводити великою мірою нічого. Через це частина врожаю залишиться на полі, іншу частину із шумом та димом затопчуть, мов орди монголо-татарів, ще допотопні трактори. У такій ситуації вести мову про передові світові технології обробітку землі взагалі вважається некоректним. Принаймні подібні запитання ми б не радили задавати керівникам навіть великих, як для України, та непогано оснащених господарств. Господарі, що обробляють свої гектари ще пострадянською технікою, і взагалі можуть образитися — добре, якщо його старенький тракторець доїде до межі поля.
Сезонна підготовка до польових робіт у більшості аграрних «ТОВ» не надто відрізняється від практики їхніх дідусів та батьків, що мали щастя народитися у часи суцільної колективізації. Підкрутили, запаяли, забили молотком, а головне — щедро пофарбували, і сільськогосподарські машини дуже непогано виглядають на віртуальній «лінійці готовності».

Окраєць від уряду

Окраєць від уряду

Минулого тижня ціна на хліб виросла на 20—30 копійок. Хлібопекарські комбінати називають різні причини, але головна з них — зростання цін на борошно. Водночас Антимонопольний комітет переконаний: на ринку існує змова. Представники міністерства кажуть, що підвищення цін не виправдане, і продають комбінатам пшеницю дешевше, ніж на ринку.

Іди, іди, дощику...

Більшість працівників агропідприємств моляться на дощ — лише він може виправити ситуацію. Хоча засохлі колоски навіть він повернути не зможе.
За даними Міністерства аграрної політики, аграрним підприємствам України доведеться пересіяти близько 400 тисяч гектарів озимого і ярового зерна у зв'язку з посухою. «На 24 травня з них пересіяно 43 тисячі. За оперативною інформацією, загальна площа культур, які постраждали від посухи протягом останнього тижня, збільшилася», — сказано в повідомленні МінАПу.

Ніхто не знає, що він споживає

Нині українців від підозрілих продуктів захищає лише Картахенський протокол про біологічну безпеку, ратифікований у 2002 році. Протокол встановлює правила щодо безпечного перевезення, обробки та використання «живих змінених організмів», яких отримують методами генетичної інженерії.

Витягніть м'ясо з тіні!

Витягніть м'ясо з тіні!

Ситуація, що склалась на українському ринку м'яса, об'єднала зусилля переробників та урядовців. Під натиском галузевих виробників Президент і профільний комітет парламенту звернулись до уряду з проханням заборонити ввезення м'ясопродуктів за давальницькими схемами. І уряд, хоч як дивно, прислухався.

Віє вітер в Україну...

Питання енергетичної безпеки для нашої держави завжди стояло досить гостро. Ентузіасти наполегливо пропонують переходити на власні джерела енергії, адже залежність економіки від закордонних нафти та газу є доволі небезпечним фактором. З іншого боку, традиційні джерела видобутку енергії не виправдовують себе. Запасів вугілля в Україні наче й достатньо, але кожного року його стає все менше, а якість — все нижча. Гідростанції призводять до вимирання риби. А про можливі наслідки збоїв на атомних електростанціях краще взагалі не думати. Так і живемо, кожен день сплачуючи все більше за освітлення та обігрів наших домівок.

Спис — у бік земельних аферистів

Спис — у бік земельних аферистів

Наша держава зі скрипом, але просувається у бік скасування земельного мораторію — найбільшої перепони для отримання інвестицій до аграрного сектору. Так, нещодавно депутати ухвалили закон про кадастр, а тепер країна з нетерпінням очікує на наступний документ — закон про ринок землі. Нині є всі підстави сподіватися, що крапку в численних земельних суперечках невдовзі буде поставлено. А різноманітним шахраям, які використовували «тіньові» схеми для отримання прибутків, життя суттєво ускладнили.

Обіцянки елітні, вищий сорт!

Кабмін, здається, зробив уже все, аби навіки відбити в українських селян бажання що-небудь вирощувати на своїх еталонних чорноземах. Спочатку, як ми пам'ятаємо, були квотування та ліцензування експорту, від чого частина врожаю успішно зогнила, потім підняли ціни за послуги ветеринарної сертифікації фуражного зерна вп'ятеро, а тепер — останній хіт від державних чиновників: підприємцям доведеться отримувати ветеринарний сертифікат на кожні 100 тонн зерна замість колишніх п'ятисот.
Але вперті хлібороби і далі продовжують сіяти. Задоволені урядовці переконують громадськість, що зерна зберуть навіть більше, ніж торік. Втім, експерти налаштовані досить песимістично.

Пельмені з біолабораторії

Пельмені з біолабораторії

Ми навіть не підозрюємо, що майже щодня, можливо, споживаємо генетично модифіковані продукти. Iнформація про «мутантів» не міститься на етикетках продуктів, тим бiльше, що це нiби «санкцiонується» вiдсутнiстю відповідного законодавства. А без нього боротися за права споживача — дуже важко.

Без молока

Відсьогодні Росія обмежила число пунктів пропуску, через які може постачатися молочна продукція iз України, повідомляє УНІАН з посиланням на прес-секретаря Россільгоспнагляду Олексія Алексєєнка. Раніше такі пункти були по всьому периметру кордону. Імпорт тепер здійснюватиметься тільки через пункти Нехотєєвка Бєлгородської та Троєбортне Брянської областей. Прес-секретар Россільгоспнагляду мотивує такий крок «випадками порушень російського ветеринарного законодавства з боку України: «Йшло багато продукції, яка супроводжувалася відповідними документами, вона йшла з неакредитованих Росією підприємств».