Ніхто не знає, що він споживає

15.05.2007

      Нині українців від підозрілих продуктів захищає лише Картахенський протокол про біологічну безпеку, ратифікований у 2002 році. Протокол встановлює правила щодо безпечного перевезення, обробки та використання «живих змінених організмів», яких отримують методами генетичної інженерії.

      Депутати неодноразово порушували питання про генетично модифіковані продукти (ГМО), але розроблений ще 5 років тому законопроект про біологічну безпеку України так і не ухвалили. Хоча поодинокі законодавчі ініціативи депутати вносять досі. Та чи будуть вони враховані — не відомо.

      Нещодавно депутат Юрій Мірошниченко запропонував розглянути законопроект, у якому пропонує зобов'язати виробників зазначати на упаковках товарів інформацію про наявність чи відсутність у них генетично модифікованих організмів.

      Однак перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко бачить інший вихід — прийняти галузевий закон про біологічну безпеку, в якому чітко прописати всі неврегульовані досі питання. «Цей закон обов'язково мусить бути прямої дії, — погоджується академік Національної академії наук Костянтин Ситник. — Тобто повинен бути максимально прикладним». Доки в законі чітко не написано, що таке модифіковані організми і що з ними робити, їхнє перебування і використання навіть не є поза законом. Через безкарність, а в більшості випадків просто незнання, кількість модифікованих організмів в Україні зростає. Експерти вважають, що трансгенним насінням засівають близько 50 відсотків сої, 15—20 відсотків кукурудзи, по 20 відсотків картоплі та цукрових буряків.

      Пан Ситник радить при створенні закону чітко визначити своє ставлення до модифікованих організмів: або повністю заборонити, або дозволити їхнє ввезення. «Особисто я переконаний, що їх треба заборонити. Адже в нашій державі немає продовольчої кризи — ми можемо цілком забезпечити себе сортами рослин, виведених без генної інженерії», — переконаний Костянтин Ситник. «Ми можемо вирощувати абсолютно генетично чисту картоплю, пшеницю і годувати нею Європу. Тоді як ріпак, який перероблятиметься на паливо, можна вирощувати й модифікований», — вважає дослідник.

      За відсутності законодавчого захисту фактично неможливо дізнатись, що ви їсте. Адже у більшості випадків селянин, який купує розсаду капусти, картоплі чи моркви, може й не здогадуватись, що придбав модифіковані саджанці. Більше того, про це може не знати навіть сам продавець. А щоб кожен точно знав, що купує, продає чи їсть, треба створити низку лабораторій, у яких можливо буде перевірити готову продукцію чи сировину на вміст ГМО, радить Тетяна Тимочко.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>