Тінь під елеватором

11.08.2005
Тінь під елеватором

Черга до головного елеватора в Києвi.

      Поблизу села Балівка, поруч із Дніпропетровськом, біліють корпуси місцевого елеватора, який є дочірнім підприємством ДАК «Хліб України». Колись це було найпотужніше зернозаготівельне підприємство в області, де зберігали до 200 тисяч тонн зерна. Сьогодні ж ХПП спроможне працювати тільки на половину своєї потужності — обладнання дуже застаріло, а на ремонт чи заміну необхідних деталей, як завжди, грошей не вистачає. Тому начальник елеватора Микола Кислиця каже, що про колишні обсяги зерна останніми роками доводиться тільки мріяти.

      «Нині ми вже засипали майже 25 тисяч тонн ранніх зернових — пшениці та ячменю», — розказує генеральний директор Балівського ХПП Юрій Калениченко. Кількагодинні черги — типова складова сучасного «сервісу» на аналогічних підприємствах у жнивну пору. Доки ми говорили із заготівельниками, перед в'їзними воротами вишиковувалася довга шеренга з вантажівок, здебільшого з причепами. А навколо транспорту згуртувалися водії та якісь жваві чоловіки в шортах.

      Виявилося, що в елеватора нині є конкуренти — приватні заготівельники. «То скупщики нашого зерна, — пояснює Руслан Калюжний, водій КамАЗу з підгороднянського агроформування ПП «Ровненко». — Простоюєш не одну годину, доки до лабораторії потрапиш, а потім на розвантаженнi поманевруєш. А як не хочеш стояти — йдеш до них і одразу отримуєш гроші».

      Ціна на цьогорічну пшеницю на тутешньому імпровізованому ринку сягає до 400 гривень за 3-й клас, тоді як безпосередньо на елеваторі платять 340 замість обіцяних урядом 690. Тому той, хто має в кишені готівку, активно скуповує зерно у виробників і засипає до елеватора, знаючи, що наступної весни ціна виросте мінімум удвічі.

      «А що мені робити, коли зараз потрібно розрахуватися з робітниками, погасити так звані «пільгові» банківські кредити, закупити солярку, яка з дня у день дорожчає? — Розводить руками фермер Петро Діанов. — Нас держава кинула, мов у прірву: як я можу притримати свою пшеницю чи ячмінь до кращих цін?».

      Скупщики, які в тіні під елеваторами закуповують зерно, хоч і платять мало, але при цьому дозволяють виробникам балансувати в нинішніх умовах — наприклад, занижуючи урожайність. Готівку зі «списаного» у такий спосіб зерна селяни можуть швидко «конвертувати» в пальне чи міндобрива (які купити за гроші — не проблема), щоб потім використати на осінньо-польові роботи.

      Отак через невміння організувати аграрний ринок керівники аграрного сектору простимулювали тінізацію торгівлі зерном — через низькі ціни його вигідніше продавати за готівку ніж за «білими» схемами. Від цього втрачає бюджет, бо не дораховує податків, і втрачають селяни, які хотіли б, щоб їм платили більше.

      Покидали ми територію Балівського ХПП уже ввечері, але там ніхто не збирався розходитися. Так само, як і вранці, до воріт невтомно тягнулася вервечка завантажених зерном автомобілів, які не здатне швидко обслужити державне заготівельне підприємство.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>