Окрім традиційних для 9 травня урочистих заходів — з проходженням центральними вулицями міста військових та ветеранів — у Рівному до свята Перемоги приурочили ще й відкриття пам'ятного знаку Волинським чехам. Присутніми на відкритті побажало бути чимало чехів, для яких українська земля свого часу була рідною, тож до Рівного завітала солiдна делегація з Чеської Республіки в кількості майже 250 осіб на чолі з головою чеського Сенату Пршемислом Соботкою. З цієї нагоди до Рівного з Києва поспішив його український колега Олександр Мороз.

Минулого року незмінний лідер ЛДПР, заступник голови Державної думи Російської Федерації Володимир Жириновський знайшов могилу свого батька, уродженця поліського містечка Костопіль Вольфа Едельштейна. Після приїзду з Тель-Авіва він не приховував своїх сліз — на побачення з батьком Володимир Вольфович безнадійно запізнився, але зустрівся із двоюрідним братом і племінниками, «рідною кровинкою» свого брата. Прояснивши нарешті родовід – насамперед те, що він не «син юриста», як його іноді іронічно називали, а син дипломованого агронома, який працював за фахом на теренах рівненського Полісся аж до війни, свій сум за батьком вирішив конвертувати у солідну грошову суму. Торішні претензії ображеного Жириновського стосувалися урядів одразу трьох країн — Німеччини, Ізраїлю та України.
Від німців заступник голови Держдуми мав намір отримати по мільйону євро за розстріляних у Костополі під час війни родичів — діда, бабу, тітку та двоюрідну сестру. Уряд Ізраїлю, на думку заслуженого юриста РФ, повинен був розплатитися за безпорадність лікарів при наданні медичної допомоги Вольфу Едельштейну, а від України Жириновський вимагав повернення деревообробної фабрики в Костополі, яка належала його діду Іцхаку Едельштейну. А точніше – одного з найпотужніших вітчизняних виробників деревостружкових плит ТОВ «Свісспан лімітед». Свої наміри політик пояснив тим, що нинішнє підприємство нібито розташоване на території колишньої пилорами, що належала його діду.

Ідею Президента Ющенка, побачену ним у Тбілісі, — створити в Україні Музей радянської окупації — несподівано підхопили не в Києві, а в Рівному. Днями директор обласного краєзнавчого музею Олександр Булига викристалізовував деталі свого задуму.

Дороги в нас такі особливі, що потрібно їх щороку ремонтувати і витрачати на це купу грошей. Інакше — ніяк. Бо без доріг куди ти пошлеш тих самих депутатів? Отож-бо! А з дорогами — все в межах пристойності. Ось і начальник Служби автомобільних доріг Рівненщини Анатолій Юхименко не втримався і майже послав депутатів обласної ради, коли ті спробували наполягти на своєму принципі розподілу шестимільйонної державної субвенції на поточний ремонт комунальних доріг.

Позавчора Прем'єр-міністр здійснив ще один візит на не надто милу йому Західну Україну. У Рівному Віктора Януковича чекали. У різних місцях по-різному. На ДП «Бурштин України» Прем'єр-міністра зустрічали звезені з усієї області дві сотні однопартійців із блакитними прапорами, підбадьорливими транспарантами, дарували квіти та навіть книги з історії краю. А от на Театральній площі та на майдані Незалежності главу уряду прагнули зустріти критично налаштовані громадяни. Поблизу рівненського драмтеатру спільну акцію протесту проводили активісти місцевих організацій «Народного союзу «Наша Україна», ВО «Батьківщина» та громадянського руху «Народна самооборона». Маніфестацію назвали «Запитай Януковича, де обіцяне покращення життя». За словами організаторів, її мета — привернути увагу громадськості та представників Кабміну до погіршення життя українців, диспропорції між доходами та витратами людей, відновлення ручних методів управління економікою. Перехожим роздавали листівки антиурядового змісту.

Після візиту до Луцька маршрут Юрія Луценка пролiг до Рівного. Однак зранку зупинятися у рідному місті лідер «НаСа» не став — у п'ятницю мав ще встигнути привітати Віктора Ющенка з днем народження, тож промчався рівненськими вулицями, поспішаючи до Києва. До Рівного Юрій Луценко повернувся вже після обіду. І одразу, без традиційної попередньої розмови з представниками ЗМІ, зустрівся із земляками, яких прийшло подивитися на «живого Луценка» кілька тисяч.

Відомий український письменник Улас Самчук (ще один, крім Василя Стуса, кого висували на Нобелівську премію), багато років вимушено прожив далеко від рідної землі. У Канаді він і помер. Нині він повертається в Україну — своєю творчістю, в граніті, у музейних колекціях.

Китайська експансія на Рівненщині розпочалася. Вслід за дешевим лахміттям та не надто дорогою технікою в області з'явилися і перші підприємливі представники Піднебесної. Ще торік у невеличкому райцентрі Млинів на запрошення місцевого підприємця Анатолія Фещука побували з оглядинами двоє «розвідників» із батьківщини Мао — професор Сіньзянського університету в галузі будівельних матеріалів та спеціаліст-будівельник. А навесні цього року в Млинові вже має запрацювати перша черга сучасного будівельного заводу. І працюватиме на ньому не двоє, а вже півсотні китайських громадян.

Президент України нарешті підписав розпорядження щодо звільнення трьох голів районних державних адміністрацій Рівненщини. Свої посади з формулюванням «за неналежне виконання службових обов'язків» втратили Василь Багній, Юрій Вовк та Григорій Шумейко — голови Сарненської, Радивилівської та Млинівської РДА відповідно.

Неабияк здивувалася міська влада Рівного, коли з'ясувалося, що повинна оплатити рахунок за радіоактивний цезій. На засіданні міськвиконкому стало відомо, що ще 4 листопада в Рівному спецслужби виявили контейнер iз цезієм. Свинцева ємність вагою 85 кілограмів зберігалася в одному з гаражів по вулиці Золотіївській. І хоча на місці знахідки працювала оперативна група СБУ та міліції, а також еменесники, санепідемстанція, представники прокуратури та громадськість про факт радіоактивної знахідки в місті навіть не підозрювали. Хоча згідно з державним класифікатором така подія підпадає під надзвичайну ситуацію, що могла призвести до негативних явищ життєзабезпечення населення міста.