На перший погляд, результати соціологічних досліджень про ставлення українців до незалежності дивують. Громадська думка втратила те піднесення, яке спостерігалося 20 років тому. Якщо в 1991 році за незалежність України проголосувало 90% учасників референдуму, то в 2011–му так учинило б лише 46,6% українців. Принаймні про це свідчать результати дослідження, презентованого вчора Інститутом соціології НАНУ та фондом «Демократичні ініціативи».

Вівторкове рішення Вищого адмінсуду України щодо дегероїзації Романа Шухевича та Степана Бандери викликало неабиякий резонанс у проукраїнських колах. Колишній Президент України Віктор Ющенко, автор указів про присвоєння звання «Герой України» головнокомандувачу УПА та провіднику ОУН, уже заявив, що оскаржить у Верховному Суді рішення Вищого адмінсуду, повідомляє прес–служба «Нашої України». Водночас Ющенко певен, що рішення ВАСУ не має великого значення: «Шухевич і Бандера вже давно є Героями України в серцях українців. Вони були і будуть ними».

Після Львова зображення пробитої кулею голови Президента Віктора Януковича почали з’являтися на Черкащині. Їх малюють уночі під трафарет сірою фарбою невідомі «месники». На лобі Президента — червона цятка, наче слід від кулі. Знизу дописано — «Досить терпіти»

У сквері біля Маріупольської міської ради третій тиждень як розмістилося наметове містечко. Біля нього — тимчасовий храм. Релігійну громаду та людей високого мистецтва поєднали бажання чесно виконувати свої громадянські й людські обов’язки і небажання місцевих чиновників допомогти їм у цьому. Люди просять від влади не допомоги, а хоча б не заважати...

Після шкільного випускного перед ним стелилися три дороги з непростим вибором — стати професійним шахістом, правоохоронцем або вчителем історії. Перший шлях міг бути всіяний лаврами. На той час Андрій уже володів титулом шахового чемпіона Прикарпаття серед юнаків і мав у найінтелектуальнішій грі надійні родинні тили — тітка Раїса,татова рідна сестра, була майстром спорту міжнародного класу й неодноразовою призеркою чемпіонатів СРСР та Європи. Проте корона шахового короля її племінника не привабила. «Аби досягнути там максимальних результатів, — стверджує він, — треба щодня просиджувати над шахівницею щонайменше по три–чотири години і вести майже аскетичний спосіб життя. Для мене це було обтяжливо, хотілося чогось жвавішого».

У Тальному на Черкащині вирішили вшанувати відразу чотирьох українських гетьманів — Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, Байду Вишневецького та Петра Дорошенка. У пам’ять про відважних борців за волю України в центрі затишного міста встановлять монумент. Зведуть його спонсорським коштом.

Слова з вірша Ірини Сеник «все життя у шитті, і шиття як життя» — саме про Тетяну Протчеву. Любов до «живопису голкою» вона змалку перейняла від мами. З часом вишивання стало другою професією. Вишивка оточує Тетяну Іванівну повсякчас: в одязі, удома, у її музеях і навіть в офісі, де працює. «Коли почала вишивати, зрозуміла, що змінилася, — каже пані Тетяна. — Вишивання мене внутрішньо гармонізувало. Дуже комфортно почуваюся у вишитих сорочках. За кордоном ходжу лише в них. А ще ті, хто носить мої краватки та «метелики», розповідали, що ці елементи одягу надають спокою і впевненості у собі. Удома маю галерею вишивок, які час від часу презентую на виставках. Коли їх знімаю, то в приміщенні стає енергетично холодно». Тетяна надає перевагу техніці вишивання хрестиком, гладдю, вишивку бісером використовує лише під час декорування, коли роботи потребують об’єму. Ще одне уподобання вишивальниці — кольори центрального регіону, червоний і чорний.

Проти візиту Папи Римського виставляли пікети під парламентом представники КПУ, Союзу радянських офіцерів та УПЦ Московського патріархату. Але прорив відбувся. Визначний духовний лідер сучасності, поляк за національністю Іван Павло ІІ таки прибув в Україну. Це був перший візит глави Католицької церкви в нашу країну за всю історію.

Сучасні стандарти краси, запроваджені глянцевими журналами, вже довели (в кращому разі до сліз, у гіршому — до смерті) не одну дівчину. Прагнучи бути схожими на «ідеальних» топ–моделей та зірок, у яких нібито немає ні целюліту, ні зайвої краплі жиру, юні послідовниці зазвичай не думають про те, що до такого стандарту кумирів «підганяє» передусім усесильний фотошоп. Проте, виявляється, прискіпливі редактори «глянцю» присікуються не лише до недостатньої стрункості моделей. Інколи за допомогою комп’ютерних програм, гриму та одягу їм, навпаки, «додають»… зайвої ваги.