Ім’я Джона Вуда навряд чи щось скаже більшості українців. Хоча вже двадцять років поспіль цей американець кожні два місяці приїздить в Україну та Росію, щоб допомагати людям. Пастор, філантроп, благодійник, затятий мисливець і рибалка, колекціонер російських лакових мініатюр, один із найбільших дистриб’юторів мамонтової кості у світі — різнобічність інтересів Вуда вражає.

Багатьох вразила історія 16–річної мешканки Черкащини Ірини Шевченко, про яку писала «УМ». Після видалення в дитинстві величезної пухлини обличчя дівчини було спотворене жахливим шрамом. Щоб його позбутися, потрібна була низка дорогих пластичних операцій. Мама дівчинки звернулася до фонду «Україна 3000», й Іринці повернули надію на нормальне життя. Саме Джон Вуд, який співпрацює з фондом Катерини Ющенко, узяв на себе витрати з лікування Ірини Шевченко у США. І пообіцяв, що вона знову стане красивою.

Таких історій чимало в біографії 81–річного засновника американських благодійних організацій «Міністерство Джона Вуда» (з англійської ministry перекладається також як «пастирство») і «Міжнародний медичний освітній фонд» та українського фонду «Допомога медицині». Головним здобутком його доброчинної діяльності в Україні є програма обміну лікарів. Як бідному краще дати не рибу, а вудку, так кошти, вкладені в навчання одного хірурга, допоможуть врятувати життя не одному, а сотням пацієнтів. Починаючи з 1997 року, фонди Вуда відправили на стажування у провідні медичні заклади США близько 200 українських медиків.

«УМ» зустрілася з пастором Вудом у Києві й розпитала, що спонукало його почати благодійну діяльність саме в Україні, про оригінальні захоплення та враження від українського Різдва в Карпатах, проведеного разом із сім’єю Ющенків.

Композитор Віктор Степурко — автор музики для дітей і серйозних симфонічних творів, оперних партитур і власних варіацій на тему народних пісень... Але колеги і шанувальники знають його насамперед як багаторічного пропагандиста духовної музики, дослідника і практика жанру. Вибудувавши своє ставлення до цього виду мистецтва, з роками Віктор Іванович усе більше переконується: традиції української духовної музики настільки глибинні, що роботи з дослідження цих історичних «кар’єрів» вистачить для багатьох поколінь. «Ми тільки долучаємося до цих традицій, вивчаємо їх — і це є проблемою, — каже Віктор Іванович. — Обсяг творів дуже великий». І шкодує з приводу того, що цей список суттєво підкоротила радянська влада, зусиллями якої духовна музика була доступна лише тим, хто в ті часи мав потребу (чи й сміливість) зайти до церкви...

Зірка фільмів «Старий Новий рік» та «Трошки вагітна» Кетрін Хейгл нещодавно поскаржилася на своєму сайті, що інколи їй дуже важко суміщати материнство з кар’єрою. «Мені здається, що я не справляюся — з роботою, з дочкою, з сім’єю. Коли я з Нелі, то не можу сповна насолодитися цим спілкуванням, бо переживаю, що такі моменти бувають значно рідше, ніж хотілося б. І улюбленою роботою насолоджуватися теж не можу — бо постійно думаю про маленьке створіння, яке чекає на мене вдома. Здається, рішення стати мамою, що працює, було найегоїстичнішим у моєму житті», — написала Кетрін у момент відчаю.

Співробітники іранської поліції моралі почали здійснювати облави в іграшкових крамницях, щоб попередити потрапляння у продаж ляльок Барбі. Як повідомляє агенція «Рейтер», іранські захисники моралі стверджують, що довгонога пластикова блондинка підриває засади ісламу. Власник магазину в північній частині Тегерана розповів журналістам, що днями в його крамниці з’явилися співробітники відомства, яке відповідає за мораль, і висунули вимогу вилучити з продажу всіх Барбі.

— Я їм повторюю по двадцять разів одне й те саме, а ці ідіоти сидять зі скляними очима, і я бачу, що нічого вони не розуміють і не збираються розуміти!

— Та в мене на роботі те ж саме...

— Ви теж учитель?

— Ні, я бармен.

Купуючи квитки на вечірні матчі третього ігрового дня відкритого чемпіонату Австралії, що мали відбутися на «Хайсенс арені», любителі тенісу розраховували подивитися в дії чотириразового переможця цього турніру — швейцарця Роджера Федерера. За розкладом, під кінець середи №3 світового рейтингу мав зіграти поєдинок другого кола з німцем Андреасом Беком. Однак незадовго до початку матчу суперник Федерера знявся зі змагань, пославшись на біль у спині. Організатори відправили на звільнений майданчик українця Олександра Долгополова та ще одного німця — Тобіаса Камке, які очікували свого виходу на корт №4.

У прагненні створити гідну конкуренцію заокеанській Національній хокейній лізі керівництво російського хокею просуває свій супертурнір — КХЛ. Як і в Канаді та США, список учасників Континентальної хокейної ліги формують не за спортивним принципом, а за відповідністю стандартам. Зростає кількість країн, представлених у чемпіонаті. У сезоні 2011/12 новим членом КХЛ став словацький «Лев»; ще раніше — білоруські й латвійські колективи «Динамо» та казах­станський «Барис».

Щоб усвідомити масштаби дитячого і підліткового алкоголізму, необо­в’язково вдаватися до цифр і статистичних даних. Досить пройтися вулицями і придивитися до підліткових компаній, прислухатися до їхніх розмов у маршрутних таксі. Або зазирнути до сільських «кав’ярень», де після уроків діти запивають «двійки» пивом. Відтоді, як чотири роки тому Всесвітня організація охорони здоров’я, аналізуючи дослідження щодо споживання алкоголю серед дітей і підлітків, оголосила нашу країну «лідером» у цій царині, нічого не змінилося на краще. Лікарі, психологи тут одностайні: найстрашніший різновид алкоголізму — підлітковий. Адже навіть у маленькій дозі алкоголь грубо діє на несформований організм підлітка і деформує його особистість. Тож будь–яке споживання спиртного у такому віці — вже зловживання.

Хвилю суспільної тривоги щодо майбутнього Юсуповського палацу — однієї з визначних культурних пам’яток Криму — днями підняв народний депутат Сергій Терьохін. У статті «Графи в непраних штанях» для «Української правди» БЮТівець стверджує: більшість Верховної Ради проголосувала за виключення Юсуповського палацу зі списку заборонених до приватизації об’єктів. Терьохін пояснює: 13 січня під час розгляду проекту державної програми приватизації на 2012—2014 роки рада схвалила виправлення депутата Сергія Осики, що і передбачало дозвіл приватизації низки культурних пам’яток, зокрема Юсуповського палацу. «Я не полінувався розібратися і з задоволенням відкриваю таємницю: фактично запропоновано поцупити одну з перлин Криму — Юсуповський палац», — йдеться у публікації.

«УМ» спробувала провести розслідування цього факту і з’ясувала: йдеться не про Юсуповський палац, а про іншу кримську пам’ятку історії, але про яку — о диво! — не знають ні у профільному комітеті ВР, ні… сам депутат Осика, ініціатор згаданої поправки.